Олена Поліщук: «Кому вигідно знищення мовного коду нації?»

Джерело: газета “Столична Неділька” № 6/01 – 30 січня 2021 року http://stolica-ua.com/2021/02/olena-polishhuk-komu...

Голова ВГА «Інформ- КУЛЬТРОЗКВІТ», поет , педагог та громадський діяч Олена Поліщук розповіла про те, що спекулювання мовою може призвести цілу націю до кровопролиття.

-Пані Олено, як ви відноситесь до Концепції державної мовної політики? На скільки питання мови є актуальним для України? Чи не є це проблема штучною -з російською мовою?

-Біда українців –це «слабкий мовний імунітет»- на це розраховують наші вороги маніпулюючи популістськими гаслами. На протязі багатьох століть вороги цілеспрямовано намагалися ліквідації української нації: витруювали в українцях історичну пам’ять, національну самоідентичність, знищували мову, аби загарбати українську землю. Поневолювачі добре розуміли, що без своєї мови, український народ не зможе об’єднатися і дати відсіч. Потрібно раз і назавжди закрити мовну тему.

-Чому так сталося, що сьогодні в Україні знову гостро піднімається питання мовного характеру? Що передувало цьому?

– З початку незалежності України, державні політики особливого значення розвитку мови та збагаченню культури – не надали. Більшість нардепів являються носіями чужоземної мови, то й діють в інтересах іншої країни. З трибун зали Верховної Ради, ніби насміхаючись над своїм народом, лине чужоземна мова. Передумовою мовної політики посприяла провокація вищих осіб, які розмовляли чужоземною мовою через екрани своїх приватних телекомпаній. Українцям навмисне підкидали мовний пайок на протязі тридцяти років, де наші діти росли в «інформаційному сміттєзвалищі». А ось на розвиток культури, науки і освіти, майже нічого не виділялось, так як владі не потрібна інтелігентна й свідома нація.

Українську інтелігенцію – носія мови, яка могла підняти свідомість українців, просто цькували та знищували. Змусили мовчки і покірно зі всім погоджуватись. Мовчазна нація – це рабський народ. Така мовчазна згода призвела до впровадження прискореної русифікації. Ця програма має важкі наслідки для України. І як не прикро, та найбільшим ворогом сьогодні для свого народу- являється провладна чужомовна гілка, яка неначе пухлина сидить і вижирає з середини все, не дозволяючи розвиватись мові і культурі…

-Як з цим боротися? Що потрібно зробити, щоб зупинити цей мовно-культурний фронт і відродити національну мову?

–Мова – являється кодовим носієм національного розвитку країни та самоусвідомлення громадян, що вони є нація. Лише зламавши код нації – знищивши її мову, можна розколоти людей та заволодіти її землею. Нація без мови та культурної спадщини – це кладовище країни.

Мова і культура – це життєва сила суспільства, що переплетена історією, традиціями, мистецтвом, самобутністю народу, адже культуру в країні несуть свідомі й високоосвічені люди – що становлять інтелігенцію країни. Потрібно розширювати коло вимог, щодо значимості української мови. Потрібно настільки популяризувати українську мову, щоб вона прижилася в серці кожного новонародженого українця. І велику роль, при цьому, надати по праву українськомовним літераторам, які весь час були без підтримки держави. Потрібно зрозуміти, що сьогодні ставки потрібно робити на літературний світ.

– Пані Олено, спостерігаючи за вашою діяльністю як громадського діяча і літератора, ми помітили що питання мови і культури для Вас займає вагоме значення. Розкажіть, що саме передувало тому, що ви живучи в Одеському регіоні сприяли розвитку українізації?

-Спостерігаючи за байдужістю влади в Україні, щодо розвитку української мови та знищення культури, я поставила за мету популяризувати українську мову в Одеському регіоні та підтримати українськомовних літераторів по всій Україні, через культурні заходи, фестивалі, літературні вечори. І в 2016 році запускаю широкомасштабний проект-фестиваль «Відродження поезії». Мета цього проекту спрямована, щоб піднести українську культуру на інший рівень, відродити українську мову та культурну спадщину для майбутніх поколінь. Страшно було те, що протягом останніх десятиліть російський агресор насаджував в серцях людей, любов до чужорідної мови, добре розуміючи властивість мовного гена на свідомість громадян, а от українська поезія була не в моді, і не в часі. Розуміючи це, я поставила за мету популяризувати і підтримати творчий потенціал сучасних поетів і письменників України, шляхом видання літературного альманаху «Відродження поезії», а саме: доносити творчість до широкого загалу мас, розвивати і відроджувати українську мову та поезію серед молоді. Фестиваль об’єднав поетів і письменників зі всіх уточків України, навіть підтягнулась українська діаспора з Європи. Вважаю, що цей проект по праву народний – і має бути головною подією в Україні.

– Які ще проекти ви проводили і чому вас вважають лідером громадського спротиву в Одесі?

– Паралельно, займалась ще проектом «Народний президент». Разом із Ю.І. Ахрамєйко, ми запропонували світу нову модель обрання президента. Метою проекту було привести до влади народного президента, шляхом проходження детектора брехні, написання диктанту з української мови, проходження психологічного тесту. Цей проект мав привести до влади чесну і незалежну від партій – людину, що мала захищати український народ. Він актуальний і нині, бо ми бачимо, що приходять кандидати від партій, які діють в інтересах – не народу, а самої партії. Це видно і по тарифах, які виставила для населення влада олігархів. Розуміючи, що нас знову «прокачують» по старих схемах, я висловила спротив і обурення. Разом із організацією «Молодь плюс», на чолі якої В. Стоянова ми вперше підняли питання тарифного майдану. До нашого руху стали приєднуватися й інші громадські організації та активісти. Створивши громадський спротив, ми будемо боротися за свої права.

-Як з цим боротися? Що потрібно, на вашу думку зробити, щоб зупинити цей мовно-культурний фронт і відродити національну мову?

-Культура і мова – об’єднує, гуртує людей і зміцнює дух нації. Цього й бояться вороги України. Українську мову потрібно популяризувати шляхом читання віршів і фестивалів. Потрібно всі медіа-канали, телерадіокомпанії, зобов’язати вести ефіри державною мовою, а державних нардепів, що вживають російську мову в залі ВР – вважати сепаратистами і накладати штраф, розміром- 344 тисячі гривень, це саме та сума, яка йде на утримання одного депутата на рік, без його зар.плати. Не бійтесь влади, бо без народу – вона НІХТО! Приєднуйтесь до нас!

Підготував Олексій Гусак спеціально для “Столичної Недільки”