Олексій Голобуцький: Зе-адвокат ображеної некомпетентності

4 роки тому
Суспільство
9 869
1 668
11
26

Зеленський в сьогоднішньому зверненні виступив речником руху ображеної некомпетентності: "Окремо хочу підтримати наших учителів з проекту «Всеукраїнська школа онлайн». Ви подолали страх телекамер і в короткі терміни стали вчителями для всієї України. Вам вдячні мільйони батьків та школярів. Помилитися – не страшно. Страшно – за все своє життя не створити нічого. Страшно – це самостверджуватися за рахунок приниження інших людей. Я кажу це кожному хейтеру, який вважав своїм священним обов’язком написати гидоту на адресу українських учителів".

--
Це він про "білих ведмедів з антарктичного півострова біля станції Вернадського", про альтернативну фізику, про "Ліванську війну", про "австралійську Атлантику", про дивну арифметику, про ще дивніші "електромагнітні хвилі"... Питання священного джихаду МОН проти коректорів і літредакторів і ніжної любові до мимодруків в офіційно затверджених документах, підручниках і методичках просто опустимо.

Нагадаю, що позиціонувалось оце все як "уроки від 40 НАЙКРАЩИХ вчителів, спеціально відібраних"... Тільки мені здається, що помідори для кетчупу "Торчин" "спеціально відбирає" успішніше? За офіційними даними, в нас на 2018-2019 навчальний рік було 287 607 вчителів початкової та середньої школи. Плюс 11 600 вчителів для дітей з особливими потребами. І з оцього натовпу не знайшлось 40 достатньо освічених, щоб відрізняти Індійський океан від Атлантичного, Арктику від Антарктики, а заодно ділити в стовпчик без помилок?

Ну а ті, хто ще пам'ятають, чим відрізняється Лівонія від Лівану, - звісно ж, злісні хейтери, котрі не цінують педагогічний подвиг вчителів.
--
До речі, парадний звіт про "40 найкращих" вже заперечив один з героїв ситуації, київський математик Дмитро Номіровський: він написав, що вчителі в проекті "збирали в пожежному порядку, кого змогли знайти". При тому навіть не спромігся зробити це державною.

Так, я розумію, що "вчителі отримують копійки" - це правда. Так, я розумію, що "діти тепер складні, можливостей впливу і контролю менше". Але мені не відомо жодного прецеденту, коли в педуніверситет чи на роботу до школи гнали під дулом пістолета. Це завжди добровільний і свідомий вибір "пацієнта".

Загальний висновок вже звичний: влада критично не вміє добирати кадри. За наявності купи конкурсів в МОН і на старших курсах вишів не знайти 40 осіб без остраху камери і з неганебним рівнем знань з майже 300 000 можливих кандидатів - це нічим не гірше, ніж не знайти державних чиновників на необхідні посади за значно ширшого вибору і нижчих посадових вимог.