Як СРСР перетворив рай на пекло

Пояснюю дочці, що таке анклав:

- Уяви, Женя – треба нам поїхати до родичів на Шулявку. Біля Північного мосту – традиційна тягнучка, декілька годин переходимо українсько-російський кордон. Повний огляд автомобіля, оскаженілі від тупої роботи прикордонники шукають зброю і наркотики. Нарешті, в’їхали на територію Росії. Через кілька кілометрів – знову кордон, тепер вже російсько-український. Бо Шулявка - це так званий анклав України, з усіх боків оточений Росією.

Чортівня якась, скажете? А тисячі людей у Ферганській долині так живуть вже майже 30 років!

Передісторія: граю з дочкою в «Географію світу» на планшеті.

- Папа, чому у цієї країни – Уз-беки-стану – такі дивні контури?

- Женя, у її сусідів – Таджикистану і Киргизстану – не кращі, ось подивись.

(5 хвилин дивимось на пошматовану між трьома державами територію)

- Наче узбецький дракон з’їв середину киргизької груші, а під шию дракона ще вліз клішнею таджицький краб! – нарешті видає Женя.

- Це їм так СРСР кордони намалював! – кажу.

- А чому у цих Бяко-станів – шматочки відірвані? Ось - наче у дракона вибили зуби!

- Може, хтось ручку розписував, коли кордони малював? Не знаю – гугл підкаже!

Гугл підказав! Я ще й досі в опупєнії, бо моя гіпотеза про «розписування ручки» - ще й не дуже дика! Ніхто вже не може точно знати, з якого біса в 20-30-50-х роках партійні бонзи перекреслювали Ферганську долину!

Сюрреалістичні виверти кордонів («боротьба дракона і краба за грушу») перетворюють дорогу з А в Б на параболи і синусоїди - якщо можна оминути кордони, звісно! А оминути їх важкувато, дороги в горах ручкою намалювати не вийде…

«Голова дракона» з’єднана з тілом вузенькою смужкою: Узбекистану належать найкращі частини Фергани, однак доїхати до столиці звідти можна лише однією дорогою, справа і зліва від неї – вже ворожа територія (у всіх країн зараз погані стосунки).

І найдебільніше: навіщо (нє, мабуть таки НА***?) було створювати аж 8 анклавів?

У всіх трьох країн є немаленькі такі вкраплення їх території, з усіх боків оточених ворожим сусідом! Чотири – Узбекістана (60-80 тис. жителів), три – Таджикистан (31 тис.ч), один – Киргизстану (1,3 тис.ч).

В багатьох статтях прочитав, що ці села «лагідно обгорнули» колючим дротом, і тепер з’їздити на базар чи в районний центр за документами – шлях через 4-5 КПП (а сектор «приз!» для прикордонників - якщо заробітчанин повертається в своє село після заробітків у Москві).

Трохи про Ферганську долину. Це – еліпс 300*100 км. Середина – пласка тераса Сирдар’ї. По периметру - передгір’я, розрізані багатьма меншими річками, що течуть з 4-6-кілометрових гір (в горах, до речі, доріг майже нема, лише декілька перевалів).

Ідеальна оаза серед гір і пустель: найм’якіший у Середній Азії клімат, родючі ґрунти, корисні копалини (нафта, уран). Найвища щільність населення у Сер.Азії - 600-700 ч\кв.км, хоча великих міст майже немає. По суті, це одне величезне етнічно перемішане село, 15 млн жителів. Хоча, звісно, у передгір’ях було більше кочівників кара-киргизів, а на терасах річок – більше землеробів, таджиків і узбеків.

Стародавній Китай був настільки зацікавлений у володінні Ферганською долиною (тут виводили особливо витривалих коней-аргамаків), що передав сюди секрет шовківництва, 1,5 тис.р. тому. Народні ремесла тут і досі розвинуті неабияк.

Зрештою, до цих «середньоазійських Нідерландів» (схожі за територією, кількістю населення, і працьовитістю) добралася російська імперія… «Трохи» повстань і бунтів (громадянська війна там закінчилася тільки в 1924-му) – можна і комунізм будувати! Але перед цим, давайте поділимо це 15-тимільонне «село» між трьома республіками! Йу-ху!!! 4 тисячі років ця долина була монолітною, географічно і політично, аж раптом: найкращі частини йдуть Узбекистану (голова ревкома УзРСР – син міліонера з Бухари, який витратив всі свої гроші на революцію, без нього Сер.Азія могла і не стати «червоною»), гірші – «братам меншим». Нічого не нагадує?

Ну ок, несправедливих кордонів історія знає чимало. Але навіщо – цілих 8 анклавів?

Мабуть, етнічний принцип? Узбецькі села посеред Киргизстану, наприклад.

Ні-фі-га!

Найпроблемніший узбецький анклав у Киргизстані, Сох , 50-75 тис.ч., на 99% населений таджиками! Ще раз: посеред Киргизстані є 20 сел, що належать Узбекистану, але живуть там таджики!

Єдиний таджицький анклав Сарвак в Узбекистані – на 99% населений узбеками!

Анклав Кайрагач – взагалі, порожнє поле. Апофеоз абсурду! І т.д…

Декілька годин я тинявся статтями гуглу, намагаючись віднайти хоч якусь логіку, чи необхідність тих анклавів. Тільки найперший із них (1930-й р.), Шахимардан, хоч якось можна пояснити. Там є могили двох шанованих серед узбеків людей, а також - красиве гірське озеро Курбанкуль (уявіть, що Синєвір у Карпатах був би угорським, бо колись угорський партсекретар був впливовіший за українського).

Серед інших причин виникнення анклавів називають:

- що партсекретарі грали на території у карти;

- що приєднували село, як «придане за невісткою».

Звісно, вчені у Центральній Азії зараз кажуть: «Розмежування кордонів і створення анклавів було спеціальним планом більшовиків, яким після створення СРСР було необхідно залишити в Центральній Азії постійне вогнище напруги. Тоді б, при бажанні вийти з підпорядкування Москви, в регіоні почалася б громадянська війна».

Не погоджуюсь з цією думкою (завтра напишу, чому). Але логіка певна є: наприклад, у вірмен та азербайджанців схожі проблеми: Нагорний Карабах, і анклав Нахічевань. І там досі не припиняється конфлікт (РФ підтримує вірмен, одночасно продаючи Баку зброю).

Добре, що українські та російські партсекретарі залишили нам лише одну «міну», створили у 20-30 роки у нас лише один анклав – Крим. Потім зрозуміли, яка то дурість, і приєднали Крим до України. На жаль, міна, закладена у 1921-му році, і справді вибухнула в 2014-му – але це росіяни на ній підірвалися, створивши собі купу проблем у довгостроковому плані.

Я впевнений, що людям майбутнього вистачить розуму прибрати ВСІ ці совкові міни, і щодо анклавів на території СРСР будуть розумні домовленості (при цьому Крим повернеться в Україну, звісно!)

Р.S. Завтра я напишу, які проблеми зараз у Ферганській долині – з анклавами, кордонами, і міждержавними зв’язками.

Для чого взагалі про це писати? То вже неблизька тьмутаракань…

Бо РФ і там роздмухує вогнище! Їм чим гірше, тим краще – швидше можна буде створити черговий маріонетковий режим!

І до того ж, невдовзі Донбас може повернутися в Україну. Можливо, Росія буде на всіх його кордонах відтворювати «ферганські фокуси», що не давали нормально жити узбекам, таджикам і киргизам останні 30 років…

Інші пости про Середню Азію:

Чому саме так розвели "національними квартирами": https://site.ua/dmitriy.yakornov/12991-das-experim...

Як розгрібають "совкове щастя" сучасники. https://site.ua/dmitriy.yakornov/12976-porohova-di...