Куррва мугикаюча

Якби ту мугикаючу курву хтось зарубав і в лісі закопав - я би тільки подякував. Так вона мене дістала своїм єхидним мугиканням. Тупа не розуміє, наскільки вона тупа і наскільки свердлить мені мозок своїм зміїним голосом і своєю самовдоволеною гіпер-реалістичною персоною. В бабциному селі на таких казали "ось то Я!" - худоба з великим Его: де ходить - там Себе Самоутверджує: "Я ходжу - значить Я звучу!" ("Шо, Я в Своїй хаті співати не маю права?!"). Ото зранку стає, сука, шаркає шторами - і зразу йде на кухню мугикати Самодостойно-Божественно-ДоцяБожественно! Самоутвердно і Самовеличаво, таким моно-хроматичним в'їдливим-вйобливим голосом, як ті позивні "Маяка" на дачних городах кожних 15 хвилин по три рази з довгими паузами на заполярній іоніці "Нє слышны в саду даже шо--ро--хи!" (ля-до-мі-до ре---до-сі- мі--- ре--- ля--- ) потім пауза і по новой.. Ото вони мені гребли мозги тупими радейками від всяких долбойобів з дірявими головами, і миші їбли мозги - активізувалися, як тільки задрімав - так зразу стрес - гупанина по стелі - а тепер маю сестру тупо-зміїно-голову.. Вона як йде по вулиці - таке враження, що за нею хвилястий шлейф стелиться і замітає дорогу: повільно-поважно-самодостойно.. І з рота в неї все життя смерділо.. Не знаю, як той Олег її грав, що аж двох дітей зробив.. Може затикав морду подушкою?.. А потім тікав від неї далеко і надовго, і я його розумію.. Бо воно єхидне, ще й з підйобкою, як Осадча, тільки тупіша і примітивніша і нагліша. Хоча повийобуватися перед гостями любить - нащот "славних предків" і таблиць "родословної" до 7 коліна - і закономірного висновку, що вона тут "Старійшина Роду" - і всі мусять її, суку, слухати - особливо її ранкове і денне і вечірнє мугикання. Ще вночі маю віддушину, але потім хотів би поспати - но нє тут-то било: воно стає і починає мугикати - демонструє активну діяльність: "Ось Я живу і співаю - Щаслива Доця Божа радіє життю!" - повільно, в'язко і величаво - з достойними підкатами під кожну ноту.. Не знаю, чи всі Тормози мають таку дубову психіку - тіпа Зєлєнскій і Януковічь - два дебіли, яким не докажеш, що вони дебіли, не поясниш, що за законами фізики низькі частоти пригнічують високі, що гнила інертна наволоч елементарно зробить з тебе психа.. Може ще "дається взнаки" те, що я настройщик і маю добрий слух - і вловлюю фальш "надмірно артистичного Самовираження", тобто чітко відрізняю звуки функціональні, зумовлені якимись необхідними процесами, від звуків нарочито-театральних, спрямованих на Самоутвердження - спеціального притягування Уваги до своєї персони "Ось то Я!" - "Я здєсь, я здєсь!, - несётся в Бесконечность" (з недолугих москальських віршованих перекладів йогівських практик, спеціально спрямованих на видушування "хвиль фальші" *) - і ще її "постанова" (життєвий театр) нагадує русскую частушку - там щось про "Івану Кузьмічу в жопу сунулі свєчу" - і далі такий куплет: "Встань, свинья, ну встань, свинья! Встань, свинья, видишь - встала Я!" - теж до праведного вічного вйобливого мугикання, яке свердлить мою психіку і дірявить моє біополе. І не скажеш, що такий нервовий, але паразитичний тандем Змія-Кабан шкребе, перемелює душі зі страшною силою.. І батько був Змій - теж любив мугикати, особливо після тих собачих струсів-стресів, повільно позував, весь в дєлах - "потім будете згадувати, який був добрий батько!" - і пияки його любили - вмів розказувати по 3-4 години всяку фігню з минулого - весь час пригадував нові нюанси.. І ніби цікаво - но "послєвкусіє" хуйове, як після кожного курвидла з великим Я. Не знаю, чи то закономірно, що дочки курвидел виростають курвами (а сини - онаністами прищавими задьорганими), але от маю сусідку з рипучим голосом** - теж нагла курва зі своїм "прєдвзятим мнєнієм" про всіх і про все. Ні чоловіка, ні дітей - тільки хата і газон, який мусолить кожної суботи своїм "Керхером", заробленим в Італії ("Найму людину - людина зробить.").. А батя її був завучем в школі, таке вічно нахмурене з папіросою, як горбата драбина, з окремих хребців поскладана, теж рипуча і подекуди заржавіла..

* "7 днєй в Гімалаях" - колись попав в струю - навіть писав якісь віршовані переспіви і доповнення, але потім склав все в жовту папку, зав'язав на міцний вузол і підписав, що тут "хвилі фальші" - обережно.

** такими рипучими курвивими тембрами дуже легко встановлювати всякі "незаперечні істини", як той мацкаль вчора встановлював в діалогу з білорусом: Він, бач, вважає себе представником великої аудиторії дебілів, де "всє так считают", - що америкоси, піндоси, гандоси - ісконниє врагі русской нациі - хотят єйо унічтожить, а всякі там "ножкі Буша", кораблі з гуманітаркою в скрутні часи - то тіпа подлий подкуп, який краще переїхати бульдозерами, ніж дати голодним..

"І будь мудрий", - як казала баба Настя, (з того села, де ходило "Ось то Я!" - заносчівоє виокремлено-Самоствердне хамидло, яке може так "абідєть каждого", що Пояркову і не снилося), - і проявляй до когось співчуття і допомогу.. Воно ж невдячне падло. Тому закономірний висновок бабулі був - "Стань зранку, перехрестися - і нікому добре не зроби". Мама дуже обурювалася з таких сентенцій. Теж мала голосок дай боже - дзвінкий і "зичний", і ходила, голосно калатаючи каблуками по підлогах.. В мене була стійка асоціація: мама - дзига, батько - подушка. Як і в більшості типових "вивернутих" українських сімей: жінка - накручена куррва янь, чоловік - розпухлий дух - повільно самодостойно ходячий-пихтячий інь (з незмінною "заспокійливою" сигаретою. Так тебе "заспокоїть" і "врівноважить", що ні дихати, ні жити не захочеш. Хіба з упертості і інтересу: а що ж там далі? Бо колись збирався дожити до 30 років - і досить . Але вже от 60 стукнуло - і нічо - хохма прадалжаєцца. Колись була така брошура "Бєздна тєрпєнія" - про те, як катували всяких революціонерів в пд і центр. Америці - там монументальні ілюстрації Сікейроса і Ороско з кривавою різнею - перерізанням м'язів на руках і ногах жертвам, підвішеним за ноги вниз головою - щоб мозги залишалися живими і відчували весь кайф мордацій.. Тут теж є місце - капличка над рікою, збудована вже в 90-і - пам'яті жертв, яких мордували на пилорамі під цілодобове гуркотіння трактора, щоб не було чути криків.. Але чомусь попри всі криваві видовища, закарбовані в каменях і монументах, в свідченнях і документах, - історія павтаряєцца - і ніхто не зрозуміє одної простої істини: сигарета вбиває дух - а потім все решту, що тим духом трималося. Інь спускає на небо (псам на поталу - вони контролюють трохи вищі горизонти Минулого і нікого не пускають на свою тюремну територію), - а мстивий янь - "жало жалю" - використовує як інструмент помсти всім і вся. "Шо згорить - то не зігниє", "Де тонко - там і рветься", Ніщо не зупинить розрухи, час якої настав. Всяких там очкариків, ботанів, гнилу інтелігенцію - нахуй: тут курвивий Реаліст прийшов. Покажи йому, що ти вмієш Реальне - щоб він дозволив тобі існувати (ще дьоргатися подекуди, сіпатися, махатися з яким-небудь простим інструментом - киркою, мотикою, лопатою) - щоб він бачив, що ти "прі дєлє" - не даремно хліб жереш. І помаленько прикручувати гайки, щоб ти не дуже розслаблявся - "ужесточать условія" злиденного існування. Як казали "виживші", так діє керовнік "з хлопа в пана" - щоб дати просратися "тим гнилим інтелігентам" - очкарікам, ботанам, інженєрішкам зацофаним з їх голими ідеями, нікому нахєр не потрібними. "Шо тут думать - трясті нада!" А не хочеш вйобувати на простих роботах (шоб вони, Пани самопроголошені, тебе зацінили і похвалили) - причеплять тобі ковпак "трутня, гнилого, паразита", і будуть при кожній нагоді утверджувати своє Паньство, Верховенство, Богопомазання і Престолонаслідування - і проголошувати його зичними співочими курчолапими голосами.. (Ось штора засунулася - Паньство пішло спати. Нарешті. Стільки того життя.. )