Леонид Хомяков: Українські митці вшанували образ Ліквідатора аварії на ЧАЕС

3 роки тому
Суспільство
264

В День ліквідатора Чорнобильської аварії з’явився гарний привід нагадати про нещодавно презентовану в київській галереї «Орнамент» (вул. Тютюнника, 53) картину-проєкт «Ліквідатор»: детальніше за посиланням.

Це – величезне, монументальне полотно 3х1,5 метри, яке задумали, написали та надихнули життям чотири художники – Олексій Бреус, Валерій Голейко, і подружжя Олексій Глазунов та Яна Глазунова. Центральний образ ліквідатора стилізований під вітрувіанця Леонардо да Вінчі списаний із самого О. Бреуса. Розкинувши руки і затуливши собою планету від небезпеки він, немов надлюдина, виступає як символ мужності і стійкості всіх, хто віддав здоров`я та життя заради спасіння інших. Ідейний натхненник проєкту, легендарний андеграундний митець ВЕН- Валерій Голейко, впевнений, що екологічна тематика в мистецтві зараз найактуальніша і найгостріша в контексті всього людства. Тому, час від часу, дивує суспільство глобальними міжнародними проєктами і цікавими ідеями. Ліквідатор – черговий приклад його невтримної творчої енергії і художньої фантазії, втілений разом із друзями та однодумцями.

Учасники групи Стронцій-90: Олексій Бреус, Тетяна Чеброва, Валерій Голейко

Ось що пишуть про цю РОБОТУ самі організатори

Присвячується Подвигу всіх, хто собою затулив ядерну катастрофу

Ліквідатор. Його образ красномовніший за 1000 слів.

Перед обличчям безодні вони попереджали дружин, щоб ті рятували себе і дітей, а самі залишилися в пеклі. Пожежники, оператори ЧАЕС, пілоти гелікоптерів, шахтарі, міліція... Сонце зійшло для нас, тому що на виклик вийшли вони.

Аварія, яка не повинна була статися, в яку відразу відмовлялися навіть вірити, - трапилася на 4-му блоці. Коли техніка відмовила, живі люди своїми руками робили все для гасіння пожежі, запобігання перекиненню її на інші енергоблоки, блокування осередку випромінювання.

Пам'ять про подвиг Ліквідатора, про високу ціну, сплачену людськими життями і здоров’ям в боротьбі з ліквідацією найбільшої ядерної катастрофи, не повинна стиратися в наш високотехнологічний час.

Пам'ятати - щоб бути пильними, вивчити - щоб передбачити, контролювати - щоб уберегти і ніколи не допустити трагедії. Ми одні відповідальні за те, що чинимо.

ПРО УЧАСНИКІВ

Олексій Бреус (1959 р.н.) у 1986 році був оператором пульта управління 4-го блоку Чорнобильської АЕС. Останню кнопку на ще «живому» пульті управління зруйнованого 4-го блоку натиснув він - це сталося через 14 годин 20 хвилин після вибуху реактора. За участь в аварійних роботах всередині зруйнованого ядерного блоку в день аварії А. Бреус нагороджений медаллю "За трудовую доблесть" («За трудову мужність»).

До Чорнобиля А. Бреус приїхав у 1982 році, як дипломований інженер-конструктор ядерних установок, після закінчення Московського технічного університету ім. Баумана. Через сильне опромінення лікарі заборонили А. Бреусу роботу з радіацією. У 1990 році він отримав диплом журналіста і більше 20 років писав про проблеми Чорнобиля, атомної енергетики, екології.

З кінця 1990-х років А. Бреус активно займається живописом. З 2003 року бере участь у виставках і мистецьких проєктах у складі арт-групи "Стронцій-90", що об'єднала в 1990 році художників, яким не байдужі проблеми Чорнобиля і екології. Учасник екологічного арт-проєкту «День 8» - картина експонувалась у Національному музеї історії України (2015). А. Бреус – послідовник напряму тральфреалізм у мистецтві.

Олексій Глазунов (1982 р.н.) у 2008 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. З 2014 року член Національної спілки художників України.

Активно реалізує власні творчі проєкти, а також працює у сфері монументального живопису: брав участь у розписах Звіринецького монастиря в Києві, храму «Живоносне джерело» в Одесі, Новоєрусалимського монастиря (Істра, Росія); головний художник та розробник монументально-декоративних композицій храму «Вознесіння Господня», Одеська обл.

Учасник національних та міжнародних музейних виставок (Китай, Данія); дворазовий фіналіст міжнародного конкурсу з реалізму 13th, 14th International ARC Salon Competition (США), фіналіст міжнародного конкурсу Portrait Now! 2019 (Данія); учасник арт-проєкту «Генезис», 2019 (Чехія), організованого журналом «Культурний тренд» за підтримки Міністерства закордонних справ України; володар золотої медалі за внесок у мистецтво президента Палестини в зв’язку з участю у міжнародному проєкті «Серце миру»; учасник екологічного арт-проєкту «День 8» - картина експонувалась у Національному музеї історії України (2015).

Яна Глазунова (1994 р.н.) у 2018 році закінчила Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука з відзнакою. Дипломна робота «Чесноти» знаходиться в золотому фонді академії.

З 2015 року працює в галузі станкового і монументального живопису: брала участь у розписі фресок в храмі «Живоносне джерело» в Одесі; нині виконує роль виконавця монументальних композицій та орнаментів храму «Вознесіння Господня», Одеська обл.

Учасник українсько-китайської виставки живопису «Живописна сюїта» з нагоди 70-річчя проголошення Китайської Народної Республіки (2019), виставки в університеті AStAUni-Bremen, Німеччина (2019), виставки, присвяченої відзначенню 80-річчя Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука «Від школи майстрів до Академії» (2018).

Валерій Голейко (1956 р.н.), засновник напряму тральфреалізм у мистецтві, засновник арт-групи "Стронцій-90".

Володар золотої медалі за внесок у мистецтво президента Палестини у зв’язку з участю в міжнародному проєкті «Серце миру», учасник арт-проєкту «День 8» - картина експонувалась в Національному музеї історії України (2015).

30 років бере активну участь у виставках і мистецьких проєктах у складі арт-групи "Стронцій-90", які присвячені проблемам Чорнобиля і екології. Роботи зберігаються в музеях та приватних колекціях в Україні, США, Японії, Німеччині, Польщі, Росії.