site.ua
Max Vakulenko
sandbox

Російські тролі проти лояльних споживачів інформаційного дурману: не зламати Кайв…

Читаю феєрично-переможний допис на сторінці Дмитра Кулеби: https://www.facebook.com/dmytro.kuleba/posts/10158334128663389?notif_id=1593229218164811¬if_t=comment_mention&ref=notif.

Сказати, що велика радість найшла на лояльних українських фейсбук-користувачів – це майже нічого не сказати. Там така ейфорія, нібито нам уже цілий Крим повернули з Донбасом на додачу. На черзі Кубань і Зелений Клин.

А виявляється, пикокнига стала використовувати слово з чотирьох літер “Kyiv” («Кайв») більше, ніж це було раніше.

Перемога? Однозначно ж не зрада, аякже.

Якщо не брати до уваги, що вживання словопотвори “Kyiv” («Кайв») не має ніяких наукових підстав. Від слова «зовсім». Про це написано, зокрема, тут: https://site.ua/maxvakul/23572-kyivnotkiev-ukrayinglish---nashe-vso/.

Тому перше, що спадає на думку – це інформаційні технології. Не в науковому розумінні, а в політичному. Це коли людям затуманюють мозок якимось повідомленням про маловажливу подію, але подають цю інформацію не тільки з потрібними акцентами, а й максимально емоційно, щоб виключити в «народної» маси критичне мислення. Як правило, це відволікальний маневр. Щоб відвернути увагу наївних посполитих від своїх посадових невдач чи якихось зовсім хитруватих намірів.

Тут і російські тролі набігли, як же без них. Потрібно ж проконтролювати, наскільки вдало проходить інформаційна операція на сторінці українського міністра. І тактика в них дуже проста: «на дурака не нужен нож». Вони навіть не приховують свої російські «вуха». Просто наголошують на тому, проти чого хочуть спрямувати наших «корисних ідіотів». І ті слухняно ведуться.

Пильні «патріоти» тролів одразу помічають (от молодці, які уважні!) і дають їм гідну й рішучу відсіч, негайно посилаючи куди слід. Заодно туди ж посилають і тих, хто намагається активізувати в них критичне мислення, ламаючи кайв кайф. При цьому не бачать, як самі сунуть до прірви. Але кого це турбує…

І радісно впевнюють себе в тому, що «Кайв» - то надзвичайно круто. Не менш круто, ніж повернути Крим, либонь…

Але яке може бути критичне мислення, якщо

ось вона – полум'яна проповідь чергового поводиря і месії;

ось вона – блеяда плеяда однодумців (яка може вмістити в собі не більше одної думки, та й то чужої);

ось вона – роль, гідна справжнього патріота («масовка-підтанцьовка» на вміло зрежисованому кимось дійстві);

і ось вони – кляті вороги.

А емоції – аж зашкалюють…

Тому поки що тролі та їхні ляльководи й режисери перемагають із розгромним рахунком.

Бо штучно надуманий «Кайв» означає, що не було й не могло бути давньоукраїнської та староукраїнської мови, а сучасна українська мова виникла відносно недавно з російського «нарєчія». Що латинізована форма “Kiev” – яка відповідає грецькій “το Κίεβο” – не має ніякого історичного українського коріння і є надбанням виключно сучасної російської мови.

Щогірше, при цьому «невзапно» втрачаємо важливий маркер української мови – літеру «ї». Зокрема, маємо російську латинізовану форму для назви "Україна" і похідних від неї (село Українка, місто Новоукраїнськ, мінерал україніт тощо): Ukraina = Украина, Ukrainka = Украинка, Novoukrainsk = Новоукраинск, ukrainit = украинит і под.

10-а стаття Конституції України? Не знаємо, не бачили, не чули…

Відповідно про суб’єктність української нема чого говорити.

А ми поки що тішимо себе ілюзіями. Не думаючи про наслідки.

А потім бідкаємося: хто б міг подумати, що так воно буде? Хотіли як краще, а вийшло як завжди…

Амінь.


P. S.

29 червня під дописом міністра з’явився знаменний коментар такого собі перекинчика з Донецька. Який варто процитувати повністю.

>> Valery Moyseenko. Тѣмъ самымъ признали, что нынешняя власть не имѣетъ никакого отношенїя къ коренному русскому народу, ведущему свою исторїю съ Х вѣка, являясь, по сути, оккупацїонной администрацїей Запада. Русская земля неоднократно находилась подъ игомъ то Востока, то Запада, но въ конечномъ итогѣ оккупанты убирались восвояси.<<

Цей останній троль найбільш небезпечний. Тому що це професійно сформульована деза.

І заперечити йому наше славне МЗС не в змозі. Тому що професійний рівень не той - це видно за їхніми справами.

Тому що й справді, Кайв-не-Кієв обриває будь-які зв'язки з давньоукраїнською та староукраїнською мовою.

І на тезу про "окупаційну" адміністрацію воно не знайде гідної відповіді. Тому що Kyiv=Кайв - це українгліш.

Але ми, як щирі патріоти, цього не помічаємо і сподіваємося на подальші перемоги на міжнародній арені...

Уга, тавагіщі!

А сценарій подій вимальовується такий.

1. Кайв-не-Кієв. Усуваючи з українського мовного простору маркер «ї».

2. Ukraina=Украина-не-Україна, Ukrainka=Украинка-не-Українка, Novoukrainsk=Новоукраинск-не-Новоукраїнськ, ukrainit=украинит-не-україніт, …

3. Державними мовами України офіційно оголошують українгліш і російську. Бо за фактом.

Запарєбрік аплодує стоячи.

Скажете, цей сценарій нереальний? Ну-ну.

У 2014 році теж ніхто не думав, що Росія нападе і анексує наші території.

maxvakul
Max Vakulenko

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації