Валерій Пекар: Україна на трьох шахових дошках

4 роки тому
Політика
8 946
620
16
25

Події прискорюються й ускладнюються, і хочеться мати просту й адекватну картину, що ж відбувається в Україні. Ось вона.

(Цей текст спочатку з'явився як пост на Фейсбуці, а потім був обговорений із десятками людей і суттєво розширений).

Україна веде шахову гру на трьох дошках: економіка, війна, справедливість. Це три ключові теми порядку денного для країни. Гру на різних дошках ведуть різні команди з різною мотивацією, досвідом та рівнем компетентності.

1. На дошці «економіка» гру веде уряд, і на цій дошці Україна буде вигравати завдяки стратегії та професіоналізму — буде економічне зростання. Відкриття ринку землі, велика приватизація та інші заходи — це обов'язково спрацює.

2. На дошці «війна» гру веде президент із помічниками, і на цій дошці Україна буде програвати через малоросійство та некомпетентність. Навколо президента немає ні військових, ні дипломатичних радників, а сам він щиро вірить у можливість домовитися на взаємовигідних умовах.

3. На дошці «справедливість» гру ведуть Коломойський з Богданом та посіпаками, і на цій дошці буде нічия. До цієї ж гри відноситься і демократія, загрозу якій вже безпосередньо створює концентрація влади. Тиск іноземних партнерів та громадянського суспільства не дозволить зробити аж надто великих поступок групам інтересів, але й доброчесної та незалежної системи правосуддя не варто очікувати. (Правда, останні події створюють у певних спостерігачів враження, що і на цій дошці можна програти, але я так не думаю.)

Парламент не є гравцем, він є технічним засобом, що мовчазно забезпечує гру на всіх трьох дошках: виграш на першій, програш на другій, нічию на третій.

Таким чином, начебто виходить загальна нічия: один програш, один виграш, одна нічия. Але ні.

Справа в тому, що дошки не однакові. Є старша дошка, і є молодша дошка. Старшинство визначається впливом.

Війна — це старша дошка. Невдача там може зробити все інше непотрібним, нерелевантним. Якщо до вас прийшли терористичні «республіки», не буде ні справедливості, ні економіки.

Справедливість — це середня дошка. Якщо нема справедливого судочинства, є тиск силовиків — не буде економічного зростання.

Економіка — це молодша дошка. Для гри там потрібно мати гарні позиції на двох старших дошках.

Важливо, що на різних дошках різна швидкість часу. На старшій дошці війни все може змінитися за лічені дні. На середній дошці справедливості темп нижчий — вимірюється у тижнях, максимум у місяцях. На дошці економіки темп найповільніший, для змін там потрібні роки.

Отака картинка.

На завершення зверну вашу увагу, що громадянське суспільство є (точніше, покликане бути) активним гравцем принаймні на другій дошці, а може, й на інших.