У нас дійно унікальна історична ситуація. Коли настільки багата людьми та ресурсами країна настільки бідна і вразлива.
"Рентген" цього парадоксу показує, що:
а) НА МАКРОРІВНІ домінує "політика невтручання" (відсутність пріоритетів та національної адженди, пропаганда "невидимої руки вільного ринку", критичний дефіцит smart policy making, etc.). Коротше кажучи, виражений неолібералізм головного мозку.
б) НА МІКРОРІВНІ - наноменеджмент, старі схеми нового масштабу, ручники і договорняки. На їх фоні навіть гра з нульовою сумою виглядає стратегічно й модерново. Таке собі "жити по-новому".
При цьому є люди, які щиро впевнені, що поки не виправимо б) за а) братись взагалі не можна.
Це як переконувати капітана Титаніка не міняти к у р с поки матроси не перестануть грати в карти.
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація