Олексій Голобуцький: Путіну відомо більше, ніж українському політикуму?

2 роки тому
Політика
3 661
78
4
8

Цікавий момент з усього, що Путін наляпав на «Прямій лінії» в середу: «Вот Виктора Медведчука, который на самом деле, на мой взгляд, является украинским националистом, взяли и заперли его В ПРЕДДВЕРИИ ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ КАМПАНИИ дома. Браслет надели».

Ще раз: Путін, з його слів, впевнений щодо позачергових парламентських виборів в Україні найближчими місяцями (орієнтовно в межах півроку – бо для України саме 6 місяців до дня голосування є середньозваженим терміном початку активної передвиборчої кампанії, хоча найбільш «економні» починають ворушитись лише за 3 місяці до «дня Х»). Тобто, до кінця 2021-го року.

Український політикум таких даних ще не має. А Путін – має. Цікава ситуація.

Все решта – загальні фрази, звичне беззмістовне лиття води. В тому числі – щодо зустрічі з Зеленським. Бо єдиний прийнятний формат зустрічі для Путіна – прийняття капітуляції України. А оскільки того не буде – не в останню чергу через прямо протилежні інтереси наших союзників, котрі просто не дозволять нам капітулювати, - то і зустріч втрачає сенс. Тож Путін звично розводиться про «відсутність суб’єктності» і, відповідно, відсутність сенсу говорити з маріонеткою «Вашингтона, а також Берліна і Парижа».

З «маріонеткою» - то вже сильне перебільшення. Але те, що Україна є об’єктом, а не суб’єктом міжнародної політики – факт. При тому факт цей зараз дуже дратує Путіна.

Так, принципові рішення зараз приймаємо не ми, а союзники. От тільки в союзників є ресурсна база, мірятись з якою Кремлю смішно. На Україну з нашими скромними спроможностями Путін міг би легко натиснути і швидко отримати бажаний результат. Але ми – «об’єкт». А в «суб’єктів» економіка і оборонна база такі, що навіть останній диктатор-маніяк не ризикне тиснути і силоміць вибивати бажане, навіть якщо бажане – це настільки економічно, демографічно і геополітично приваблива територія як Україна.

Все, всі «хотілки» Путіна здуваються в момент. І тільки й лишається публічно нарікати на нашу «об’єктність». Нічого, сьогодні це один з базових складників нашої безпеки.

На цьому тлі навіть звичні мантри про «адіннарот» вже звучали геть без ентузіазму. І Зеленський їх легко відбив в четверговій заяві.