site.ua
член клубу

Все таки відчувається сильний колоніальний спосіб мислення багатьох моїх знайомих.

Я реально задовбався бачити фейсбучні рефлексії на те, що відбувається в Росії.
Вони постять високопарні уривки з публікацій "Медузи", відео "Дождя" про малочислені протести в Москві зі сподіваннями, що "россияне вот-вот подимуться і снесут тиранию" і після цього ми помиримося.
Може і "снесут", але все одно побудують такий самий режим. І скоріш за все, ще жорстокіший за попередній. Так у них працюють історичні закони.

Це та реальність, яку треба прийняти.

Це, до болі, нагадує мені прикрий випадок, коли на Донбасі була гаряча фаза війни -> кровопролитні бої за Донецький Аеропорт, Дебальцеве і паралельно з цим розстріл редакції Charlie Hebdo.
І тоді український сегмент Facebook миттю вибухнув емпатією до французів, постячи аватарки "Je suis Charlie" на фоні французького прапору.
Але, на жаль,такої потужної інформаційної підтримки не отримала Українська Армія -> тоді в січні 2015. І цей флешмоб яскраво демонструє меншовартісність.
Чуже горе виявилося ближчим ніж своє власне. При цьому, я рішуче засуджую той терористичний акт, але Франція повинна давати раду своїм проблемам, а Україна - своїм.
Так і зараз, як тільки в Росії хтось пукне то в Україні шириться хвиля обговорення що це зрештою було.

Необхідно раз і назавжди запам'ятати чим далі ми від Росії в усіх сферах, тим вищі шанси на успіх України.

P. S. більшість знайомих, яких я попросив назвати французьке видання, в якому розстріляли журналістів так і не змогли цього зробити.

P.P.S. і тим, хто захоче назвати цей допис проявом "пєщєрнава націоналізма" чи "вапіющєй нєобразованості" хочу сказати, що спровокувало написати ці слова банальне бажання вижити. Не більше.

anatoliy.shara
Анатолій Шара

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації