Андрій Ладнов: Відомий адвокат викриває самого "цікавого" суддю Дніпра

6 років тому
Події
1 029

Як зазначає відомий український адвокат Тамила Ульянова в своїй публікації на сторінці Фейсбук: Нещодавно друг з ФБ тегнув мене в одній публікації, яка стосується ДТП, що сталося минулого року.
Чесно кажучі, я б не почала детально розбиратися в цій історії , але побачивши в Публікації знайоме прізвище судді Чечеловського (Красногвардійського) районного суду м. Дніпра Григогоренко, вирішила все ж поцікавитися. Треба нагадати, що суддя Григоренко знайомий нам з 2015 року, наша організація не раз писала про його «подвиги», а саме з приводу однієї дуже «резонансної» для нашого міста події. Тоді на волі опинилася група обвинувачених в особливо тяжких злочинах, один з яких одразу «подався в біга». Це стало можливим лише завдяки тому, що суддя, думаю здогадалися, хто це був, не вийшов на роботу саме в день, коли обвинуваченим треба було продовжити запобіжний захід, а іншій суддя не вчинив належних за законом дій, щоб цьому запобігти. В результаті все місто, включаючи всі правоохоронні органи, які були «мобілізовані по тривозі» «стояло на вухах», а представник Феміди так і продовжив «свій славетний шлях», незважаючи на численні скарги до ВРЮ та ВККСУ.
І ось, вже знайомий суддя Григоренко розглядає справу, де підсудним є співвласник однієї з медіакампаній нашого міста. І може ніхто б не звернув на цю справу жодної увагу, але по-перше пасажир, який загинув в цьому ДТП і водій, який зараз перебуває у статусі підсудного є досить відомими в певних «політичних колах», а по-друге в цій справі з’явилося дуже багато «цікавих активістів», які явно і відкрито відстоювали позицію однієї зі сторін.
Одразу зазначу, що я не підтримую жодну зі сторін в цьому процесі, а навпаки - засуджую людей, які сідають «за кермо» у стані алкогольного сп’яніння, та навіть з огляду на це, ознайомившись детальніше з наявною у відкритих джерелах інформацією стає зрозумілим, що ця справа далека від об’єктивного і прозорого слідства.
Почну с того, що Олексій Цаценко і Сергій Лященко були бізнес- партнерами і добрими друзями, і того вечора зібралися для того, щоб відмітити успішний бізнес-контракт. Після цього, вони знаходячись в стані алкогольного сп’яніння виклали таксі, але раптом зрозумівши, що вони не розрахувалися за вечерю, а валюту в ресторані не прийняли, Сергій попросив Олексія відвезти його до обмінника. Таким чином, Олексій сів «за кермо», а Сергій на пасажирське сидіння, при цьому обидва вони розуміли, що знаходяться в стані алкогольного сп’яніння.
Потім, рухаючись по проспекту Пушкіна, за словами Олексія Цаценко, Сергій Лященко зненацька схопив його за руки, в результаті чого водій не впорався з керуванням і автомобіль врізався в електроопору. В результаті ДТП , пасажир помер на місці, водій більше місяця перебував в лікарні. Потім йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ніби-то позиція суду у справах по ДТП стандартна, а от те, що відбувалося далі, мене як юриста, змусило замислитися над тим, що гучно анонсована «судова реформа», або відбулася лише «на папері», або до Дніпровських судів ще «не дійшла».
Ось приводжу лише декілька питань, відповівши на які, кожен з Вас зможе зрозуміти, чим, окрім Закону, керується Суддя Григоренко Д.Ю. у своїй роботі.
Наприклад дуже цікаво дізнатися, що стало підставою для зміни підозрюваному через пів року після ДТП міри запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, враховуючи те, що підозрюваний з’являвся на всі слідчі дії і жодного разу не порушував обраного заходу?
Навіщо неупередженому судді, який хоче розібратися в справі відмовляти підсудному в його клопотанні про проведення експертизи, яка б могла усунути суперечності наявні в матеріалах провадження і відповісти на питання, які не були поставлені в попередніх експертизах ?
І нарешті, останнє питання, як суддя може ухвалити рішення, не зважаючи на наявність клопотання про його відвід і не дочекавшись розгляду клопотання про свій відвід, що є грубим порушенням законодавства???!!!
Сподіваюся, на ці та інші питання зможуть відповісти Прокуратура та Вища рада правосуддя. Бо нам, «наївним оптімістам», дуже хочеться вірити, що правосуддя колись прийде і на нашу землю,а слова про чесний і справедливий суд перестануть викликати посмішку у пересічного громадянина.