Публікувалося тут
Як відомо, стратегічна мета президента Голобородька, задекларована у серіалі "Слуга народа" - польот на Луну. Не засуджуватимемо цих бажань: зрештою, любий нормальний піонер хотів стать космонавтом. Тим більш не заважатимемо, на Луні йому і місце.
Нашою ж метою має стати побудова стійкої, міцної й ефективної державної системи, яку не зможе зламати перший ліпший випадково обраний до неї довбойоб, і яка натомість здатна такого довбойоба перетравити.
Згідно з Полібієм, демократія має тенденцію до виродження в охлократію. В нашому ж випадку маємо справу з виродженням охлократії в лохократію: "Мудрий нарід"™ обирає телевізійного клоуна президентом держави і "під його відповідальність" під зав'язку наповнює парламент ПАРЛАМЕНТСЬКО-президентської республіки натовпом з перших ліпших довбойобів під торговою маркою президента. Таким чином, вітчизняна охлократія могла би впевнено мутувати і в тиранію, якби лиш не повний довбоєбізм обраного президента та його депутатів і цілковита відсутність контролю останніх з боку першого.
Звідси маємо наступні спостереження:
Застережемо однак нашого читача судити вітчизняне насєлєніє суворо. Воно не унікальне в своїй інфантильності. Дається взнаки відсутність сталої демократичної традиції в Україні через геть нещодавнє набуття нею суб'єктності. Відтак нині маємо перехідну демократію: "Мудрий нарід"™ навчився пхати в урну бюлетень, однак не навчився робити це розумно, усвідомлюючи наслідки свого вибору. Що робити? Направляти народні потуги в конструктивне русло і стимулювати формування громадянської свідомості. Себто будувати демократичну традицію. Питання в тім якими засобами.
Певна річ, це лиш частина заходів, необхідних для формування в Україні розвиненої демократії. Та на нашу думку вони є основними, в той час, як інші можуть бути дискутовані. Адже історія показує, що саме розвиток парламентаризму стимулює розвиток державний, в той час як вибори "отця нації" щоразу виявляються на ділі лотереєю. А часу на цю безкінечну Лохо-Забаву ми, на жаль, не маємо.
Вважаємо натомість скасування загального виборчого права та прямих виборів голови держави надійним фундаментом для розбудови парламенту і його інституцій, недорозвинених наразі.
Усвідомлюємо разом з тим, що ні політичної волі, ні політичної хоробрості для прийняття таких рішень жодна з політичних сил України не має наразі й навряд чи колись матиме. Відтак наш політичний розвиток приречений тривати природним еволюційним шляхом, як це й було з нинішніми розвиненими демократіями: шляхом проб і помилок, шляхом набивання власних ґуль (шлях цей так чи інакше приводить в підсумку до обмеження виборчих прав). А тому маємо усвідомлювати що ворог зацікавлений, аби ми збилися з цього шляху. Отже вибір в підсумку лишається за тим же "Мудрим народом"™: терпляче і наполегливо будувати розвинену демократію в Україні, надійно оберігаючи будівництво від агресора, або здатися і довго й марудно будувати вже демократію російську (а воно нам треба?). Маємо, певна річ, обрати перше. Тривожить лиш можливий вибір "Мудрого народу"™.
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація