Андрій Попик: Суспільство жовчі

8 років тому
Політика
3 677
170
10

Якби економічним показником був не валовий внутрішній продукт, а кількість злості, яку генерують громадяни по відношенню один до одного, то ми певно були би передовою країною світу (уступаючи в цьому хіба що нашому східному сусіду).

Ось не знаю, чи ця ганебна традиція існувала з давніх-давен, чи зародилась за часів сталінщини, коли можна було написати анонімний донос на "ворога народу" (бо сусідська дівчина закохалась в нього), і зловтішатись ввечері від приїзду чорного воронка за ним.

Коли посадили Тимошенко - зловтішались не лише політичні опоненти, а і соратники по опозиції. Коли затримують чергового "правосека" чи "свободівця", радісно потирають ручки не лише колишні регіонали, а і соратники по майдану. Нікчемні духом сидять за екранами телевізорів чи моніторів, і генерують шалений потік зловіщої радості. "Розстріляти скотину!", "Відірвати йому хххх і підвішати на дерево!".

Молодший Янукович потонув на Байкалі (якщо це не підстава) - "Ура, так йому і треба скотині!". Помер від інфаркту другий син Герман - "так цій сухх і треба!". Затримали Мосійчука, який витягував політв'язнів: "Ура, можна постити картинки про цього жирдяя!". На Ляшка хочуть завести кримінальне провадження: "Киньте цього підххх до зеків, хай йому.."!

В кожному з нас, десь живе чортик, який радіє не з наших перемог, а з поразок наших навколишніх. Цей чортик не хоче, щоб ми вилізли з багна, відмились, і жили на квітучій галявині. Цей чортик просто хоче, щоб всі інші були в цьому ж багні.

Шлях до щасливого суспільства має будуватись під гаслом: "Придуши свого чортика!". Але ж ні, ми будемо чекати поки його придушить інший чортик, і потім радісно зловтішатимемось з цього...