Andriy Starodub: "Море Москви": москвофільство як специфічний душевний стан

5 років тому
Політика
4 516
26
58
15

"Творческие силы социализма - беспредельны". Художник В. Вікторов, 1959 рік

Плакат присвячено обльоту Місяця автоматичною міжпланетною станцією (4 жовтня 1959) та отриманню перших знімків його темного боку. Це забезпечило Радянському Союзу пріоритет в наданні назв для нових місячних об'єктів.

Оскільки назви потрібно було затверджувати у Міжнародному астрономічному союзі, то надто "кондових" (наприклад - на честь всіляких там комуністичних вождів) не пропонували.

Але вдалося "протягнути" назву "Море Москви" - попри те, що (на той період) місячні "моря" було прийнято називати за різними душевними станами (Море Спокою, Море Ясності), або термінами, що асоціювалися з водою/водоймами (Море Вологості, Море Хвиль, Море Піни etc.). Ну або, в рідкісних випадках, на честь видатних вчених - астрономів та географів (Море Гумбольта, Море Сміта).

За легендою, французький астроном Одуен Дольфюс запропонував колегам не сперечатись і визнати, що "Москва" - це також специфічний душевний стан, щось з царини психології, а не географії чи політики :-)

На жаль, у кожному жарті є доля правди. Людей, які обирають "темний бік", перебуваючи в такому душевному стані - не бракує на Заході. Безпрецедентно багато людей з "московськими сторінками" в творчій біографії і серед нинішньої владної верхівки в Україні...

У нинішньому історичному контексті малюнок "На той стороне" ("Хорошо на московском просторе!") сприймається інакше, аніж це задумував у 1964 році художник Борис Лео.