Andriy Starodub: Будівництво доріг та слід в історії: приклад Аппія Клавдія Цека

3 роки тому
Політика
4 310
76
18

Дорога, збудована під контролем цензора Аппія Клавдія Цека (340 — 273 до. н.е.) ("Аппієва дорога" – перша римська дорога, названа на честь ініціатора її будівництва) на багатьох ділянках залишається функціональною і через 23 століття. Цікаво, що сам він не міг повноцінно визначити якість виконаних робіт, оскільки мав поганий зір (його прізвисько Цек (Caecus) означає "Сліпець").

Аппієва дорога - сучасний стан неподалік від Риму

Функції цензора в Давньому Римі охоплювали власне проведення цензів (переписів з метою розподілу населення за соціальними та майновими розрядами), контроль за всіма оплачуваними зі скарбниці Республіки видатками та нагляд за будівництвом й ремонтом об'єктів громадського призначення.

В останньому випадку цензор проводив своєрідні аукціони - підряд на будівельні роботи отримували ті, хто просив нижчу ціну і гарантував найвищу якість. Ідея, що на якості можна економити, а замовлення передавати тому, хто дасть більший "відкат" - не вписувалась в світогляд тодішніх римських посадовців:-)

Масштабне будівництво було виснажливим для державної скарбниці (а схема "виділити кошти на одне, а потім тихцем перекинути на інше" навряд в республіканському Римі могла бути реалізована). Задля отримання підтримки Сенату Аппію доводилось «маневрувати» між патриціями та плебеями. У тому числі – розширяючи свою «базу підтримки». Він, зокрема, дозволив претендувати на посади сенаторів нащадкам вільновідпущеників (рабів, які викупили свою свободу). Що викликало невдоволення у знаті і навіть відставку його «напарника» (функцію цензора виконували дві особи) Гая Плавтія.

Римський історик Тіт Лівій у «Історії від заснування міста» пише про «знамените цензорство Аппія Клавдія і Гая Плавтія», підкреслюючи, що «Аппієвому імені в пам'яті нащадків дісталася щасливіша доля, тому що він проклав дорогу і провів до міста воду».

Загалом, Аппій був різнобічною людиною – в джерелах згадується ще одне його прізвисько - «Сторукий» (Centemmanus). Він провів календарну реформу, вважається автором праць з юриспруденції та ініціатором змін в орфографії латинської мови. Успішними були і більшість воєнних походів періоду його правління. Зрештою, однією з головних функцій римських доріг якраз було забезпечення швидкості переміщення військ.

Малюнок-"реконструкція" технології будівництва доріг у Давньому Римі

Не чужою йому була й творча діяльність. Серед іншого, він написав збірку сентенцій, найбільш відомою з яких є «Faber est suae quisque fortunae» («Кожен сам є ковалем свого щастя»). Від цього виразу походить поняття «Homo faber» - «людина, що творить» (контролює та видозмінює навколишній світ). Його протилежністю є «Homo ludens» («людина, що грається», тобто – концентрується на розвагах, гуморі та вільному проведенні часу).

Вже в глибокій старості, де-факто перебуваючи на спочинку, Аппій вирішив використати свій авторитет задля того, щоб не допустити підписання мирного договору з царем Пірром, війська якого вторгнулися до Італії та перемогли римлян у декількох виснажливих битвах.

У емоційному виступі у Сенаті, він застеріг співвітчизників від необдуманого кроку: «Не думайте, що замирившись з ним (Пірром) ви його позбудетесь – ні, ви лише відкриєте шлях тим, хто буде зневажати нас, будучи впевненим, що будь-кому легко нас підкорити»… Він пропонував взагалі відмовитись від переговорів до того моменту, поки ворожі армії залишатимуться на Апеннінському півострові.

Зрештою, досвідчений політик – на відміну від тих, хто заглянув в очі царю Епіру та побачив там мир – виявився правим. Рим переміг, а про Пірра більшість пам’ятає лише завдяки виразу «піррова перемога»…

***

Фото ділянки нещодавно збудованої в рамках «Великого Будівництва» дороги у Запорізькій області – просто так, для привернення уваги:-)

Зрештою - у всьому має бути гармонія...