Антон Сененко: Афера на 1,3 млрд. доларів або нащо країні науковці

6 років тому
Технології
16 984
820
6
5

Гортав стрічку новин. Пам'ятаєте проект автобуса, що мав їздити над автомобілями?

Проект був наче багатообіцяючим. Але у інженерів виникав справедливий скепсис щодо складності конструкції та можливих проблем в експлуатації.

Та це не заважало залучати гроші інвесторів для проекту. Вдалося видурити аж 1,3 млрд. доларів.

Тепер із цим усім розбирається поліція. Докладніше можна почитати тут.

Я до чого.

Якщо Ви думаєте, що в Україні таке неможливо чи такого немає - Ви помиляєтеся.

Я своїми вухами в центрі Києва в одній з офісних будівель чув презентацію установки з холодного ядерного синтезу перед аудиторією у 100 людей.

Деякі з них були не проти вкласти в це гроші.

Знаєте, якою була відповідь представника розробника на запитання експертів щодо якихось рецензованих публікацій чи незалежних підтверджень результатів цього синтезу (бо це ж Нобелівська премія)? - "Офіційна наука нас гнобить".

Як залучаються інвестиції під такі сумнівні проекти?

По-перше, дуже важливий вау-ефект. Хороша презентація, обіцянки вирішення складних проблем і... головне - надприбутки. Плюс - лаври інноваційного інвестора.

По-друге, інвестори, які не вчилися в школі (умовно), але якимось чином сколотили значні статки (тому, звісно, вони вважають себе розумнішими за інших), не мають знань, щоб розібратися у тому, чи це вартісна розробка, чи ні.

І вони починають спостерігати за такими ж інвесторами, як вони.

Коли перший вкладає у щось гроші - вони теж хутко починають діяти. Інколи вони покладаються на думку типу "науковців" з різних "академій", про які в світі ніхто не чув.

Що цікаво, коли афера стає очевидною, мало хто з інвесторів жаліється на "кидок", бо тоді ж вони виглядатимуть невігласами в очах експертної спільноти та своїх крутецьких друзів.

Підозрюю, що й в Україні таке могло відбуватися. Одного разу я підійшов до організатора одного з конкурсів розробок і сказав, що один з "винаходів" дуже схожий на відверту маячню та псевдонауку. Потрібна експертиза.

Знаєте, якою була відповідь? "У цю розробку вже вклався на велику суму відомий фонд (дійсно, дуже відома фірма), тому все ок".

Я лишень знизав плечима.

До чого я веду?

По-перше, такий стан речей шкодить нормальним розробкам. Зазвичай, там немає вау-ефекту, тому вони програють піар-кампанії шахраям. Інвестори, що обпіклися одного разу на псевдонауці, зазвичай вже неохоче і неправильно реагують на слово наука/технології/винаходи.

Саме тому офіційна наука мусить боротися з псевдонауковцями. Хоча б за допомогою популяризації. Закон збереження енергії має бути на шпальтах газет, щоб люди, які чомусь не вчили в школі елементарну фізику, хоча б задумалися, що див не буває.

По-друге, Всі хочуть, щоб в країні з'явився наш Ілон Маск. Чому його проекти злітають? Бо він спирається на американське експертне середовище, на американську науку. Здорова наукова спільнота "забезпечує" його висококласними інженерами, науковцями, технологіями. І якщо хтось Ілону завтра запропонує "Вічний двигун" - десяток людей пояснять Маску, що це маячня. Звісно, що Маск достатньо розумний, щоб зрозуміти це сам.

А що в Україні?

Мене часто запитують - нащо Україні "власні" науковці?

Якщо їх не стане (а такий варіант дуже імовірний), умовний Гройсман може ненароком вкласти державні кошти у якусь маячню: або вітчизняний прискорювач лептонів, або закордонну технологію, розробник якої пообіцяє невичерпний ресурс енергії і енергонезалежність.

Я не буду тут піарити спроби наших шахраїв заволодіти держкоштами, але наведу приклад подібного в Мордорі: там за державний рахунок, не зважаючи на протести адекватних фізиків, на орбіту запустили супутник з "гравіцапою" на борту - двигуном, що працював, нібито, без викиду реактивного струменя і міг рухати космічні апарати. Звісно, що нічого не запрацювало, але держкошти було витрачено.

Так чому у нас проблема з науковцями? Увага на графік:

Це лише молоді вчені - науковці віком до 35 років - що працюють в НАН України. Робоча сила науки. Наше майбутнє. Я колись писав, що за часів прем'єрства Яценюка ми втратили 300 молодих людей. Як бачимо, прем'єрство Гройсмана ніц не змінило.

Загальний склад наукових співробітників тієї ж НАН зменшився з 19 тисяч до 15 тисяч.

Ні, що Ви. Прем'єри не винні. Завжди знаходиться мільйон причин, чому саме стан науки в Україні - на останньому місці. І у країни дійсно повно проблем у вигляді російської агресії чи захмарної корупції.

Але ж очевидно, що ми втрачаємо наукову спільноту. Ми втрачаємо експертів. Ми втрачаємо тих людей, які можуть надати приріст ВВП не за рахунок зростання цін на метал чи зерно, а за рахунок інновацій.

Ми втрачаємо тих людей, які хоча б не дозволять нашій країні будувати "гравіцапи" та солом'яні літаки.

Щоб там не було - переможемо.

(Просто незрозуміло, якою ціною.)