Антон Сененко: Що Бюджет-2018 готує для науковців

6 років тому
Наука
13 042
673
87
2

З достовірних джерел стало відомо, що у Бюджеті-2018 для науковців є певні новації. Перше, що дивує, що вони - наче позитивні. Друге - що це ініціатива... Уряду.

Я не буду гаяти Ваш час на опис складної ситуації із фінансуванням науки в Україні, його обсягами, порівняння із іншими країнами. За бажанням, Ви знайдете цю інформацію або у моєму блозі, або просто в Інтернеті.

Суперечка науковців з Урядом навколо бюджету споконвіку точилася навколо двох тез: "Ви погано фінансуєте вчених, кращі їдуть з країни, неможливо робити хорошу науку" і "Як Вам можна виділяти більше грошей, адже зовсім незрозуміло, на що і кому вони витрачаються?".

І перша, і друга думка мають право на існування. Особливо після скандалів з чудотворними іконами, що досліджуються на кошти платників податків у Національній академії медичних наук України.

Нині фінансування наукових установ здійснюється двома шляхами - базовим (зарплатня, комунальні платежі тощо) та конкурсним (всілякі наукові проекти та роботи). Порядок реформування наукової сфери України, прописаний у Законі "Про наукову та науково-технічну діяльність", що було прийнято у 2015 році, передбачає створення нової ефективної структури для розподілу конкурсного фінансування - Національного фонду досліджень. Спеціальна процедура відбору членів Наукового комітету, що контролюватимуть фонд, має виключати схеми розподілу коштів за принципом "кум-брат-сват". Якщо ідея дійсно варта уваги - тримай гроші. Ні - до побачення.

Існує певна надія, що Нацфонд запрацює у 2018 році, але це вирішення лише половини проблеми. Що ж буде з базовим фінансуванням? Чи воно і далі розподілятиметься рівномірним шаром на усі наукові установи країни, не зважаючи на те, що в одних інститутах народжують ідеї, на які посилаються Нобелівські лауреати, а в інших - продукують купи макулатури.

Відповідь - ні. І це тішить.

Уряд і Міністерство фінансів пропонують надати повноцінне стовідсоткове фінансування (зараз усі установи є недофінансованими) плюс "трішки на обладнання" установам, що пройдуть процедуру оцінювання. Не того радянського, а нормального, із залученням міжнародних експертів. І це фінансування буде виділятися в першу чергу під пріоритетні для країни і суспільства наукові дослідження.

Якщо я правильно розумію ситуацію, подібне оцінювання нині триває в установах Національної академії наук і здійснює її створений на постійній основі Офіс оцінювання діяльності наукових установ. Методика оцінювання (тут) в своїй базі містить положення, що застосовуються у Науковому товаристві імені Лейбніца (Німеччина). Минулого року процедура була апробована на 12 установах, а цього року розпочато повноцінне оцінювання 23 установ. Результати мають бути наприкінці року.

Тобто, як мінімум 23 установи у Бюджеті-2018 року мають шанс отримати 100% фінансування. Або ж не отримати. Тому що все залежить від результатів оцінювання кожної конкретної установи:

а) установа, що має вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення;

б) установа, що має вагомі результати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі і дає необхідні для України результати;

в) установа, що працює на рівні нижчому за середній національний;

г) установа, що не має вагомих результатів.

За результатами оцінювання комісія може рекомендувати: продовжити фінансування в попередньому обсязі; продовжити фінансування, але призначити повторне оцінювання за деякий час; зменшити фінансування; ліквідувати чи реорганізувати установу; збільшити фінансування.

Зрозуміло, що під збільшення фінансування (і, як я розумію, саме під цю програму Уряду) потрапляють установи з оцінкою п.а), а під ліквідацію - п. г).

Мені поки невідомі результати, бо робота триває.

Але скажу наступне.

Ідея з переглядом принципів надання базового фінансування мені подобається.

Маю надію, що оцінювання нового типу почнуть проходити всі установи Національної академії медичних, правових, педагогічних та аграрних наук і сподіваюсь, що кращі установи отримають більше коштів, а відтік хороших вчених з країни нарешті почне зменшуватися.

Якщо ми дійсно доживемо до часу, коли будуть ліквідовані лабораторії з дослідження ікон і Лептонних богів, а їхнє фінансування буде спрямоване на вартісні дослідження, я зможу сказати, що все було недарма.

Тому вважайте цей допис сповненим обережним оптимізмом.

І не забувайте, що ми переможемо.