Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

УВАГА! Змінено графік роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

На період дії постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області працює за наступним графіком:

початок робочого дня – о 8 год. 00 хв.,

перерва на обід – з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.,

закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв.

До уваги платників єдиного внеску!

03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою службою та Федерацією роботодавців України

Голова ДПС Олексій Любченко та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник підписали Меморандум про співробітництво.

Меморандумом передбачена взаємодія Державної податкової служби та Федерації роботодавців України, зокрема, у напрямах створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва, систематизації та стабілізації податкової політики, усунення конфліктів та розвитку партнерства між ДПС та платниками податків.

«Підписання цього меморандуму не проста формальність. Це логічне продовження співпраці ДПС та ФРУ у майбутньому, черговий крок у напрямі конструктивної взаємодії для удосконалення податкової сфери, створення рівних умов діяльності всіх суб’єктів господарювання та захисту прав держави і платників податків», – зазначив Олексій Любченко.

Предметом Меморандуму є реформування за участі громадськості податкової системи України, співробітництво ДПС та ФРУ щодо захисту законних прав платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства шляхом підготовки та реалізації спільних заходів та проєктів.

У свою чергу Голова ФРУ Дмитро Олійник запевнив у готовності Федерації роботодавців до конструктивної співпраці з податковою, зокрема, в аспекті імплементації новацій податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податків, протидії тіньовій економіці та нечесній конкуренції.

Під час заходу Голова ДПС та представники Федерації роботодавців також обговорили аспекти функціонування окремих галузей економіки та актуальні питання оподаткування.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/423480.html

У ДПС стартувала комунікаційна податкова платформа

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/423437.html повідомила про наступне.

Результатом нещодавніх зустрічей Голови ДПС Олексія Любченка та представників бізнесу став запуск Державною податковою службою комунікаційної податкової платформи.

Головна мета даної платформи – якісна та оперативна комунікація з народними депутатами, консультативно-дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, асоціаціям, які представляють інтереси платників податків.

Як буде працювати комунікаційна податкова платформа?

З-поміж числа співробітників ДПС визначені комунікатори, які організовуватимуть ефективний зворотній зв’язок зі Службою.

Голова ДПС Олексій Любченко таким чином розпочинає активний діалог з парламентаріями та організаціями, які представляють інтереси платників податків: «Комунікаційна платформа покликана активізувати нашу співпрацю у рамках роботи податкової служби».

За результатами проведених зустрічей, розглянутих запитів і звернень готуватимуться пропозиції для прийняття управлінських рішень керівництвом ДПС.

Детальніше ознайомитися з наказом ДПС можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro- diyalnist/74610.html Телефон для довідок: (044) 481-48-95.

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Дніпропетровській області виявлено факти розкрадання та подальшої легалізації бюджетних грошових коштів

За підсумками п’яти місяців 2020 року управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявлено 70 повідомлень про фінансові операції, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних шляхом.

Досліджено та проаналізовано діяльність 25 суб’єктів господарювання, матеріали по яких передано до правоохоронних органів, з них: по 10 матеріалах – внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по решті – приєднано до раніше зареєстрованих кримінальних проваджень.

Також, у травні 2020 року виявлено факти розкрадання та подальшої легалізації бюджетних грошових коштів наданих для виконання будівельно-монтажних робіт навчальних закладів Дніпропетровської області.

Встановлено, що посадові особи приватного підприємства, у 2018 – 2020 роках, отримавши бюджетні грошові кошти на загальну суму понад 560 млн грн, здійснили низку безтоварних фінансових операцій з підприємствами, що створені без мети здійснення господарської діяльності та характеризуються невідповідністю придбаних та реалізованих товарів на суму 12,9 млн гривень. В рамках розслідування відкритого за даним фактом кримінального провадження накладено арешт на майно приватного підприємства. Слідство триває.

Відповідальність платників та оскарження рішень контролюючих органів

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему «Відповідальність платників та оскарження рішень контролюючих органів».

Питання 1. Чи може бути притягнуто до відповідальності платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК), наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення?

Відповідь. Не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована (абзац перший п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Положення абзацу першого п. 53.1 ст. 53 ПКУ застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Питання 2. В який термін з дня вчинення правопорушення контролюючим органом може бути накладене адміністративне стягнення на платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб?

Відповідь. Адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб (головного бухгалтера, директора) не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Питання 3. Чи застосовується відповідальність за порушення термінів реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних?

Відповідь. Податковим кодексом України не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені.

При цьому, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За несвоєчасну реєстрацію ПН/РК Податковим кодексом України передбачені нові штрафні санкції

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до ст. 120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими передбачено застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) і розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Так, Законом № 466 оновлено п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, відповідно до якого запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме в:

► ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;

► ПН, складених на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

► ПН, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та РК, складених до таких ПН;

► ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких ПН;

► ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника ПДВ накладається штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 гривень.

Крім того, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР), складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3 400 гривень (п. 120¹.2. ст. 120¹ ПКУ).

Тобто, під нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН підпадають також і ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафи нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466.

При цьому слід враховувати, що згідно з новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо штрафи за порушення граничного строку реєстрації таких ПН та/або РК в ЄРПН, передбачені ст. 201 ПКУ, були нараховані протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, але грошові зобов’язання за ними станом на дату набрання чинності Законом № 466 неузгоджені (відповідні ППР знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено), то мають застосовуватися нові розміри штрафів, встановлені Законом №466.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п. 120¹.1. ст. 120¹ ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено (п. 120¹.2. ст. 120¹ ПКУ). Норми набрали чинності 23.05.2020.

Законом України № 466 з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків (далі – Реєстр).

Відповідні зміни внесено Законом № 466 до пунктів 58.1 та 58.2 ст. 58 ПКУ.

Так, у вищезазначеному Реєстрі буде міститися інформація про:

● дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

● дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

● дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, стан їх узгодження та терміни сплати;

● інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;

● оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Технічним адміністратором Реєстру визначено Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Щоб уникнути штрафу, своєчасно подайте повідомлення за ф. № 20-ОПП!

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1 020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2 040 грн (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Податкова знижка за 2020 рік: розширено перелік витрат

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розширено перелік витрат, які платники мають право включити до податкової знижки.

Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:

◄ лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;

◄ дезінфекційних засобів антисептиків;

◄ медичного обладнання;

◄ засобів індивідуального захисту;

◄ медичних виробів для скринінгу хворих;

◄ розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;

◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;

◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);

◄ засобів особистої гігієни;

◄ продуктів харчування;

◄ товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):

► громадським об’єднанням;

► благодійним організаціям;

► центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров’я України;

► іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

► особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);

► закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;

► структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Вищезазначені витрати фізичні особи – платники ПДФО мають право включити до податкової знижки за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ.

Електронний кабінет забезпечує дистанційне отримання інформації про платника у режимі реального часу

Сервіс Електронний кабінет (далі – Е-кабінет), що функціонує на офіційному вебпорталі ДПС, забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, і нормативно-правовими актами.

У приватній частині Е-кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється у режимі реального часу.

Отже, використовуючи можливості Е-кабінету, платник податків реалізовує свої права та обов’язки, шляхом отримання у режимі реального часу інформації, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування ПДВ, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Е-кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Е-кабінет створюється та функціонує, зокрема, за таким принципом, як повнота функціоналу – наявність такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42¹. 1 ст.42¹ ПКУ).

Е-кабінет у процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 43¹, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

► четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;

► третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43¹ підрозділу 4 розділу XX ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

◄ введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

◄ не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 43¹ підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

● збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43¹ підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

● зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Слід зазначити, що у разі застосування положень п. 43¹ підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 43¹ підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття контролюючим органом електронного документа

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Згідно з абзацом другим п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПКУ, абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа.

Кошти в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його виникнення

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.

Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норма набула чинності з 23.05.2020.

Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).

Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску

Відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 затверджено Порядок надання