Як би не розгорталися події у 2020 році, вони будуть розгортатися бурхливо. І якщо будуть заборонені масові заходи - у контексті короновіруса або оппореванша - ми знайдемо спосіб вчитися і єднатися.
Якщо Україна завалить співпрацю з МВФ - знайдуться внутрішні ресурси (тут точно не хотілося б компромісів). Будуть перебої з китайським часником - виростимо свій на балконах. Не вперше. В України така живучість, що у нас виходить залишитися на плаву після страшних потрясінь.
Що ще потрібно, щоб довести, що країна відбулася і нація існує?
Ми занадто заспокоїлися і прийняли повільне зростання як данину.
Ми не готові ні до війни, ні до реваншу, ні до епідемії.
Коли мене запитують, чому вчити дітей, то першим я згадую не критичне мислення, не рефлексивність, не креативність, а здатність виживати. У самих незвичайних умовах - без електрики, серед незнайомих, в умовах, де міняються обставини, клімат.
Нам потрібно знову вирішити для себе і своєї сім'ї, а потім узгодити - в ОСББ, ТГ, всередині свого ком'юніті та з друзями:
1. Що ми (і я сам/сама) маємо робити в ситуації економічної кризи, розгортання пандемії або в разі агресії внутрішнього або зовнішнього ворога. План дій на годину, день, місяць.
2. Що ми маємо робити, щоб не допустити реваншу, пандемії, негативних наслідків світової кризи у нас у країні.
Але це лише база. Не спроможність виживати визначає націю. А спрямованість у майбутнє, спроможність дивувати - світ і самих себе, спроможність творити нову сутність.
Що має робити громадянин? Будь що, що робить його сильнішим і самостійнішим і не обмежує права і свободи інших громадян:
Дуже хотілося б, щоб про це сказав президент. І щоб національною ідеєю став успіх, самостійність. Тоді, сумою наших успіхів стане успішна Україна. І тоді кризи стануть для нас можливостями.
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація