Відтворювати ліси - і заробляти.

Хто прочитав попередній лонгрід про ліси? Побачили, що там жодного слова про РФ?
Бо в РФ справжня катастрофа з лісами, в основному, через передачу їх в оренду: за останні роки знеліснені площі більші, ніж усі ліси України; від пожеж гине більше, ніж від вирубування, і т.д.
Однак РФ подає всьому світу приклад заробітку на благородній справі відтворення дерев. Їх стартапи «Маракуйя» і «Посадилес» (далі – «М.» і «П») отримали великі суми грантів, розробили гарне програмне забезпечення, користуються великою популярністю, і вже вийшли\виходять в інші країни. Навіть гру створили для мобільних, де ти створюєш ліс. Можеш витратити реальні кошти на внутрішньо-ігрові бонуси. І ці кошти йдуть на посадку справжніх дерев!

Як це працює, на прикладі «М». Їх сайт – це майже гугл-мепс, супутникова карта. Червоні кола – де ти можеш оплатити висадку лісу, зелені кола – де вже були висаджені ліса за допомогою «М.». Коли натискаєш на коло – видає інформацію від лісників щодо дерев і місцини, фото, тощо.
Вартість висадки дерева – від 25 рублів до 2000 р., в залежності від сорту і т. ін.
У «П.» вартість фіксована, 150 р\дерево. Ти сплачуєш посадку, отримаєш сертифікат.
Відмінність проектів: у «М.» - а висадку роблять лісники; у «П.» - волонтери.
Команда Посадилеса раніше була на фінансування у Faberlic, за 2010-15 років їх волонтери посадили 10 млн дерев, тож команди є в багатьох містах.
Щодо стратегії просування: «М.» піарив Путін - на камеру тицяв на сайті, сплачував. Тож, більше всього дерев висаджено завдяки грошам рос. монополій – Пошти РФ і Сбербанку (під 4 млн шт), а також – великих корпорацій, як Cisco, BMW (по 8-9 тис. дерев).
«П.» - ініціатива радше народна, розголос – через соцмережі, волонтерів, pikabu, тощо. Найбільші замовники – МТС, Splat, інші (16-22 тис дерев).
Великі корпорації проходили до проектів, бо вони прагнуть мінімізувати «вуглецевий слід» -забруднення довкіллю їх підприємств.
Крім цього, обидва проекта кажуть, що до 50 тис дерев висадили завдяки внескам приватних осіб (цікаво – чи знайдеться у нас 100 тис ч, які витратять 15-75 грн на посадку дерева?).
Собівартість самого саджанця сосни в РФ – до 2х рублів. Теоретично, «П» заробив десь $200 тис, і на $100 тис вони отримали грант. «М» - $4 млн, і на $475 тис вони отримали грант.

Однак слід знати – а чи робиться висадка саджанців «на шарік?» Зазвичай, саме так і робиться. Наприклад, тільки Московська область в минулому році висадила 400 га нових лісів, мобілізувала 300 тисяч людей. «Росіянчеги» і тут змогли підзаробити: створювали групи в ВК і ФБ, писали, що на саджанці слід скинутися по 50 рублів, вказували свої картки :-)
В Україні і Білорусі – до 30 тисяч людей щороку приходять на допомогу лісникам (у нас є щорічна акція ДАЛРУ «Майбутнє лісу в твоїх руках», з 21.03 до 21.04).
Однак не слід плутати: в акціях ДАЛРУ беруть участь переважно мешканці лісових регіонів, для яких це справа традиційна («не посадиш зараз – онукам нема чого буде пиляти»). Собівартість саджанця сосни у нас – 15-25 копійок, чи не у кожного лісгоспа є власний розсадник. У попередньому пості я вказував, що лісгоспи саджають до 30 мільйонів саджанців щороку.
Взагалі, лісники рахують висадки гектарами – а не деревами поштучно, тож цифра доволі умовна. Через посуху, гине 15-40% саджанців. Більш сучасна технологія - висаджувати не з голим коренем, а в контейнері з ґрунтом і торфом (вартість такого саджанця - вже 1,5-2 грн, але вони майже не засихають).

Мешканці великих міст рідко долучаються до акцій лісгоспів: наприклад, львів’ян час від часу запрошують, ті висаджують «Медіа-ліси» (це коли журналістів вивезли в Карпати), тощо.
Ніша колективної висадки лісів для киян – майже не зайнята.
Є поодинокі акції в районах. Напр., декілька років тому була акція з «Тартаком» у Голосієві. Є декілька проектів в фб, на кшталт https://www.facebook.com/greenmakerorg/ і https://www.facebook.com/zapryrodu/. Здається, шаленою популярністю вони не користуються…

Краще справи, коли підключається великий бізнес:
- у «Моршинської» і WWF є акція «Разом за природу», вони вже висадили до 100 тис дерев. На минулому Арсеналі був лічильник цієї акції – скільки книжок продали, стільки Моршинська і профінансувала нових дерев (~ 50 тис);
- JYSK, Eve Roche, «Дніпровський меткомбінат»та інші компанії кожного року вивозять своїх співробітників для висадки дерев.
Знайшов історію ентузіастів «Твой лес», з Херсона. Катя Гандзюк стверджувала, що там багато зловживань з лісами. Тут – скоріше схвально оцінюють діяльність лісників:
«… приехал в лесничество и спросил, как сделать так, чтобы они посадили деревья, а общественная организация дала на это денег. Они ответили, что это довольно просто, надо внести деньги в кассу и остальное уже за лесничеством. Мой знакомый юрист сделал договор с лесничеством, и мы поехали кассу вносить 2000 гривен. Это, конечно, были наши с друзьями деньги, да и не очень большая сумма, но мы просто хотели проверить, как это работает. Позже лесничество предоставили официальное письмо, в котором было указано, на что были потрачены деньги. В основном это бензин и заработная плата работникам. Но за эти деньги им удалось высадить 26 тысяч деревьев, приживаемость которых составила 60%»,– рассказывает Дмитрий.
Следующим шагом команды стала разработка веб-платформы и сертификатов для того, чтобы дарить их людям. Эти сертификаты нужно активировать на сайте и дерево будет закреплено за человеком, который сможет в любое время посмотреть его место расположения на Гугл-карте.
Сегодня команда привлекает местных бизнесменов для продвижения этого проекта и распространения сертификатов среди херсонцев, таким образом, привлекая внимание к проблеме все больше людей. В 2017 году мебельный салон «Nicolas», юридическая фирма «Наше дело» и сама команда «Твой Лес» внесли в кассу лесничества 8000 гривен, что позволило посадить еще 77 тысяч саженцев».
Ви порахуйте собівартість! Один саджанець – ~10 копійок! А в Росії 100 тисяч людей придбало саджанець за 75 грн.
Я не бачу в цьому ніяких протиріч. Якщо людина хоче посадити дерево там, де воно потрібне, але сама не має часу і можливості - можна і 75 грн витратити.

Отже, що слід зробити в Україні.
1. Зареєструвати сайт, скопіювати вже діючий механізм «Маракуйї»: вказати на мапі червоними колами ті ділянки, які слід терміново заліснити (інфо, звісно, від лісників; перевірка - екологів).
Вказати поруч з кожною ділянкою, які дерева краще садити, і скільки коштує кожне дерево.
Є простіші способи нанести на карту – наприклад, за методою, як нанесли на гугл-мепс букові праліси (див. http://gis-wwf.com.ua/).
Сподіваюсь, Моршинська надасть підтримку, і розширить свій проект «Разом за природу» - він має підтримку WWF (Всесвітній фонд дикої природи), і в фейсбуці вже розкручена група. Сайту «razomzaprirodu.com.ua» ще немає – вперед, хлопці! 
Якщо «Моршинська» не співпрацюватиме – є вже сайт херсонської команди, https://tviilis.org/

2. Запропонувати невелику ціну за посаджені сосни і смереки (напр, 10 грн\дерево), однак рекомендувати людям придбати більш якісні саджанці: модрини, буки (для Карпат), дуби тощо.
3. Кожна виробнича і агропромислова компанія повинна дізнатися – скільки забруднення вона вносить в наше повітря, грунти і води. І скільки їй потрібно придбати дерев, аби скомпенсувати цей вуглецевий слід.
4. Формувати групи волонтерів, які будуть допомагати і з висадкою саджанців, і моніторингом росту. (це якщо мешканців великих міст вже отруїла істерика змі про «лісників-хапуг». Як на мене, і без волонтерів можна обійтись: лісники краще знають, де, як і що садити. А екологи-активісти з WWF допоможуть проконтролювати).

5. Дуже важливо! На сайті повинна бути зібрана інформація не тільки з лісгоспів, але і від зеленбудів. За смереки в Карпатах киянин може і не заплатити, а от за каштани в нових парках, або в улюблених місцях відпочинку?
6. Популяризувати сайт – ще з садочку. Щоб висадка дерев стала справою кожного.
7. Запросити для піару – всіх, включно з президентом.
Пам’ятаєте, з попередньої статті: аби бути в Євросоюзі, нам треба мати ліси на 20% території. Курс на ЄС = курс на ліси!

У наступному пості, я напишу – як ще можна і заробляти, і відновлювати ліси. Там будуть акценти на IT, дронах тощо.