Євген Магда: Суб’єктивний Магдіяж. Між трагедією та фарсом

3 роки тому
Політика
2 316
374
1

Сукупність подій у суспільно-політичному житті України дозволяють прогнозувати не лише спекотну кінцівку літа, але і гарячу осінь. Надто резонансними стали політичні події третьої декади липня.

Камертоном минулого тижня можна назвати вимогу Рамзана Кадирова. Президент Чечні, яку щедро фінансує федеральний уряд РФ, запропонував Володимиру Зеленському визначитися зі своїми попередніми вибаченнями на адресу «піхотинця Путіна», після чого зателефонувати господарю Кремля та «завершити громадянську війну на Донбасі». На Банковій майже дві доби підбирали підходящі для відповіді слова, проте в результаті утерлися. Натомість санкції проти Кадирова (за систематичні порушення прав людини) запровадили Сполучені Штати.

Команда Зеленського та медіа-ад’ютанти Авакова відповіли асиметрично, у Луцьку. Фарс із захопленням заручників складається з безлічі компонентів, серед яких варто звернути увагу і на численні нестиковки з рейсовим автобусом, і на паузу після виходу «Максима Плохого» з автобуса та його затримання правоохоронцями. У сухому залишку виявилися не лише конкуренція Антона Геращенка з Кирилом Тимошенком за право висвітлювати антитерористичні подвиги шефа, але і факт виконання Зеленським абсурдних вимог Максима «Плохого» Кривоша. Шостий президент, на жаль, став першим у новітній історії лідером держави, який пішов на цей крок, а його команда проґавила, наскільки активно події в Луцьку висвітлювали російські медіа та анонімні проросійські телеграм-канали.

Команда Зеленського подарувала Кремлю та численним західним путінферштеєрам небезпечний прецедент: якщо з одним терористом можна вступати в переговори, то стає складним пояснити власне небажання вести діалог з іншими. Зауважу, що події в Луцьку сприяли розмиванню сприйняття терористичної в Україні, який з 2014 році асоціювалася з діями Росії та її найманців, а 21 липня отримала повноцінний український присмак.

Присмаку цинізму додала і домовленість про припинення вогню на Донбасі, про яку оголосили у Тристоронній контактній групі. Не зайвим буде нагадати, що до неї входять Росія, Україна та ОБСЄ, проте з Москви зазвичай намагаються довести, ніби у цьому форматі переговори ведуть між собою Київ, Донецьк та Луганськ. Чергове припинення вогню передбачає, серед іншого, заборону на розвідувальні дії та використання БПЛА, що значно погіршує становище українських військових. Огидно, що напередодні досягнення домовленості росіяни вбили кількох українських морпіхів. Володимир Зеленський наголосив, що домовленість про припинення вогню мають завізувати всі лідери Нормандської четвірки, проте розраховувати на автограф Путіна під документом може хіба що палкий прихильник творчості «Студії 95 квартал».

Зауважу, що минулого тижня Путін показово висадився у Криму, наче продовжуючи розпочату ще в 90-х роках ХХ століття лінію на демонстрацію тези «Крим наш». Особиста присутність господаря Кремля на окупованій території викликала зрозуміле напруження всередині України, однак говорити про таємну зустріч Путіна та Зеленського підстав немає. У Кремлі очікують, доки «клієнт дозріє».

Денис Шмигаль втілив у життя свою мрію, здійснивши свій перший закордонний візит до Брюсселя, де підписав меморандум та кредитну угоду на 1,2 мільярди євро. Підкреслено бадьора тональність брюссельських заяв прем’єра навряд чи зменшила подив єврочиновників через ухвалення парламентом законопроєкту, який суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Шмигалю довелося пообіцяти зміни у згаданому законопроєкті, і це буде не єдине, що доведеться зробити Україні для отримання дешевих європейських кредитних ресурсів. Потреба у запозиченнях, очевидно, зростатиме, оскільки 72% коштів Фонду боротьби з коронавірусом уряд витратив на заходи, жодним чином не пов’язані з пандемією. Основна стаття витрат – «Велике будівництво» під патронатом «найвеличнішого політика сучасності».

У контексті гіпертрофованого будівництва шляхів в Україні доцільно звернути увагу на затримання польським антикорупційним бюро колишнього керівника «Укравтодору» Славоміра Новака, який останнім часом працював у штабі Рафала Тшасковського. Версій стосовно переслідувань Новака не бракує, проте складно уявити, що ця історія зміцнить відносини між Києвом та Варшавою.

Дмитро Разумков став першим головою Верховної Ради, який провів підсумкову пресконференцію в сесійній залі парламенту. Можливо, у такий спосіб спікер вирішив відсвяткувати звільнення В’ячеслава Штучного з посади голови апарату ВРУ. Разумков оцінив роботу законодавців на четвірку за 5-бальною системою, хоча в системі середньої освіти вже давно використовують 12-бальну. Він старанно уникав запитань про політичні амбіції, проте від того не став нагадувати політичного вегана. Однопартійці Разумкова після проведення позачергового засідання парламенту роз’їхалися по курортах та місцевостях майбутніх електоральних тріумфів. Нагадаю, що Володимир Зеленський підписав зміни до Виборчого кодексу, остаточно визначивши правила, за якими пройдуть місцеві вибори 25 жовтня.