Євген Магда: Магда. Наголос. 26 липня

2 роки тому
Політика
1 847
167
9

США та Німеччина запропонували Україні урок realpolitik, попередньо не узгодивши його внесення до навчальної програми. Лідери Грузії, Молдови та України підписали у Батумі декларацію про прагнення стати членами ЄС. Петер Сійярто побував в Україні. У силових структурах пройшли резонансні відставки. Провідні телеканали України вирішили ігнорувати мовний закон.

Прагнення США відновити союзницькі відносини з Німеччиною виявилося сильнішим за доцільність сприяти захисту України від російської агресії. На словах Вашингтон та Берлін заявили про готовність захищати суверенітет України, проте реальним змістом їх спільної заяви стала згода на завершення будівництва NordStream2. Адміністрація Байдена переклала на Німеччину відповідальність за можливе стримування Росії, не надто замислюючись над ефективністю її можливих дій. Україна дала зрозуміти, що рішення Німеччини та США їй не до смаку, і навіть конкретизація дати візиту Володимира Зеленського до Вашингтону не спроможна ліквідувати неприємний осад.

Ангела Меркель продемонструвала високу ефективність відстоювання німецьких інтересів, тоді як європейським чиновникам доведеться працювати з проблемами. Голова Європейської Ради Шарль Мішель освятив присутністю саміт у Батумі, де Грузія, Молдова та Україна засвідчили власну готовність до євроінтеграції прискореними темпами. Володимир Зеленський вимагав від ЄС сміливості щодо пострадянських країн, які хочуть стати членами Євросоюзу, добре розуміючи, що вимога повисне у повітрі. Цікаво, що у країнах, президенти яких підписали Батумську декларацію, влада має власну більшість у парламенті, і, відповідно, може швидко ухвалювати необхідні рішення.

Росія також демонструє зацікавленість в Україні. Дмітрій Козак нагадав, що мільйон громадян України протягом останніх років отримав російське громадянство, не уточнюючи, що переважна більшість з них проживає на території ОРДЛО. Козак впевнений, що Мінські домовленості можна виконати за рік, і нагадав, що Зеленський після обрання був більше зацікавлений у компромісах, але «не витримав тиску вуличних радикалів». Крім того Росія подала на Україну скаргу до Європейського суду з прав людини, намагаючись примусити запровадити забезпечувальні заходи, проте марно. Зрозуміло, що це – далеко не кінець кремлівських зусиль з приборкання України.

Україну відвідав Петер Сійярто, який побував не лише у Києві, але відвідав і зону ООС. Переоцінювати підписані міждержавні документи не варто, оскільки Будапешт вже традиційно у відносинах з Україною стає заручником відносин з Європейським Союзом. Парламентські вибори, що наближаються, скандал з шпигунською системою Pegasus позбавляють Зеленського та Орбана шансів на порозуміння.

Президент звільнив Валерія Кондратюка з посади голови Служби зовнішньої розвідки, призначивши замість нього Олександра Литвиненка. Версій кадрових ротацій чимало (у відставку пішли також три заступника міністра оборони та керівник управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов), проте очевидно, що мікроклімат у силових структурах України далеко не найкращий.

Попри вступ в дію норм закону про забезпечення статусу українською мови як державної провідні телевізійні канали України відмовилися від дублювання фільмів та серіалів українською, під різними приводами. Найбільш абсурдний запропонувала медіагрупа «1+1», яка заявила, що глядачі звикли до російської мови улюбленого продукту. Нічого дивного, адже більшість у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, яка має контролювати інформаційний простір, складають колишні представники «1+1».