site.ua
член клубу

7 серпня 1932 року радянська влада прийняла Постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».

За найменше посягання на державне майно комуністична московська влада передбачила від 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. А будь яке майно могло бути визначене, як державне: буряк в полі, скошене збіжжя, просипане на дорозі зерно…

Пам’ятаєте, як Жеглов розкручував в Большому театрі Ручєчника, коли той з подільницею шубу з гардеробу поцупили?

- Вещь вы взяли у жены английского посланника, а по международным соглашениям за шубку норковую, стоимостью в 100 тысяч всего-навсего, платить придётся администрации Большого театра. Государственному учреждению. Усекаешь, Ручников, о чём я толкую?

- Указ 7-8 шьёшь, начальник?

Мій дід в зиму голодомору підпрацьовував у зерносховищі. В кишенях після зміни якесь зерно додому ніс. Сім’я вижила, діду пощастило. Бо він був злочинець за «Указом сім-вісім», в будь-який момент міг отримати десятку, а то й смертну кару. Сотні тисяч українців (і не лише) через цей указ лишилися життя, волі, домівок, майна, родичів…

Діяла ця постанова до 1959 року.

igor.liashenko
Игорь Ляшенко

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації