site.ua
sandbox

Нічого доброго з прокуреним збродом не вийде. В них на мордах написано: ми лайдАки, ми курвидла, ми тупі курвиві бидла. Неможливо вийти в магазин, щоб не наковтатися кляпів отруйного падла. І там, де була свіжість в легенях - тепер пісок і шутер. І гарикай, кашляй, ригай, ричи - нікуди його звідти не дінеш. Мусиш помаленько ночами перетирати на молекулярному рівні. А курвидлам похуй. В них одне "життя реальне" - і жодної в ньому напруги. Розслабон повний, хода п'яного орангутанга на широко розставлених ногах, і мозги атрофовані - без думок, без зв'язків, без напруги. Йде, як обісране, і до кожного липне з розмовами. Добре хоч ровер вперед пропустило - зачатки обережності, навіть чимось схожої до галантного реверанса, десь там дрімають, шевеляться крізь сигаретну муть.

Ще на додачу сестра мені з порога підсунула "другу прокурену любофф" - "Ах какая женьщіна - мнеб такую", "Як на брудно не полюбить, то на чисто не захоче". В неї сьогодні раптом день народження. Найкращий подарунок - масаж від Володі-очкаріка, схожого на товстенького китайця в лінзах. Ті очкарики, бляха, скоріше намацають, ніж зрячий побачить.. Тре було побажати, щоб її добре витовк (Як не виїбе - то хоч витовче). Ну, в розумінні підсунула телефон з її голосочком. Чось деякі баришні думають, що якщо вони будуть "хорошими подругами".. ладно, то не цікаво

В мене часом виникають благі пориви намалювати ілюстрації до 2Ж-науки, щоб дурак понял, але при першому ж курцеві вони зникають. Тотальна задимленість мого простору сигаретною отрутою не сприяє спокійній творчій роботі над ілюстраціями і "подачею" мого відкриття. Хто має уяву - той і так "побачить" - з описаного словами. А хто не має - то горбатого навіть могила не справить. Так і залишиться тупим бидлом. А розповсюдження сигаретної отрути (яку я вже чую за півкілометра - не за 300 метрів) не сприяє розвитку інтелектуального потенціалу України. Навпаки - робить людей застрашеними дебілами ще з дитинства. Бо якщо чуття атрофовані - то і розуму не буде. А нікотин саме перериває передачу нервових сигналів між нейронами і м'язами - обтяжує тіло, обтяжує велике солідне Я - при повній немочі і нехоті щось робити - якщо нема перед ким позувати і кого вампірити. Також нікотин перериває передачу сигналів між нейронами і нейронами, і там, де мали включатися безпосередні асоціативні зв'язки з великою глибиною чуття, розуміння і запам'ятовуваня процесів, - там все проходить через жопу - через примітивні логічні схеми-ланцюги "умозаключєній", ніби вам тупо обтинають спектр поступаючих в мозок сигналів - і заставляють "абстрагуватися" від кольорової картини світу до чорно-білої, від об'ємного сприйняття - до плоских схем, від сприйняття в динаміці - до статичної картини світу - і так атрофують і знищують сам світ, вихолощуючи з нього все - крім того, що вписано у чорно-білу плоску статичну картинку замість якогось життя. Яке нахрен життя? - При курвидлах воно неможливе. При курвидлах панує Смердь і плоска чорно-біла статична примітивна картина світу: зверху бог і рай, знизу чорти і пекло, а ми тут мучимося в чистилищі, поки всю душу не витруїмо отрутами, все повітря не випалимо, всю воду не висушимо і не зітремося з лиця Землі. А всякі там рідкі кристали, вільні радикали, магнітні ядерні резонанси, діаграми Максвелла-Кремони і Герцшпрунґа-Рассела, теореми Безьє, формули Лоренца, трикутники Паскаля, ряди Фур'є, лінзи Френеля, ряди Люка, закони Торіччелі, магніти Стьоркса чи Стьорла, вектори Бернуллі, закони Гей-Люссака, Бойля-Маріотта і Шарля, - на все насрати курвивому бидлу. Йому похуй. То які ще науки можна впихнути в прокурені голови, якщо вони атрофовані - там напруги нема, там сама худоба. Без стиду і совісті, без поняття і терпіння, без будь-якого розуміння, що робиться всередині і як це все працює. Вони сиплять туди пісок, шутер, смоли, отрути х/з яких препаратів - і ще дивуються, як воно їх перемелює. Хуйово перемелює. Тяжко. Довго і нудно. Доки не атрофується остаточно і вигорить те, що ще жило і відчувало. Лишиться сама вугільна яма - і обкурені дебіли над нею.

P.S. А потім прийдуть нові дебіли дивитися роздзявлено, що там за натовп - і тих перших поспихають в яму.. І яма почне їх вдячно чавкати..

P.S.2 Там (під впливом курива) відбувається не стільки спрощення сприйняття по діапазону і кількості (якості) параметрів, скільки по глибині проникнення в мікроструктуру. Як добрий авто-майстер може по стуках, скрипах, шатах "побачити внутрішнім зором", що там робиться всередині, і знає, де шукати поломку чи яку дотягнути гайку, чи замінити підшипник, втулку, сальник,.. ще й у якому порядку розбирати всю конструкцію автомобіля, щоб до неї добратися,.. так і добрий лікар може по зовнішніх симптомах проникнути уявою в середину організму - і визначити каскади взаємно підпорядкованих збоїв: що з чим в'яжеться, які зовнішні перекоси могли привести до такого внутрішнього стану.. І як тому можна зарадити, щоб все виправити. Там теж працюють елементарні інь-янь - кислотно-лужні баланси, ланцюжки хімічних реакцій переробки їжі в буд.матеріали і в енергію запасу чи руху (потенціальну чи кінетичну). Якщо бодай щось з того знати - хоч десяту, хоч соту частину, - ви вже тими знаннями можете собі помогти, себе виліковувати. Мені наприклад "зайшла" Пранаяма - наука про дихання - і я тепер багато чого можу виправити дихальними напругами (затримками на вдиху, пересиланнями потрібної енергії в потрібне місце, де відчувається якийсь дискомфорт.. Завіть зуб може заніміти-затерпнути, якщо добре його "продихати" ("Блаженний йог, що вміє дихати своїми кістками" - тобто регулювати тиск всередині кісток і всередині черепа).. Але тут йтиметься не тільки про власний організм, але й про "емпатичне проникнення" в напруги зовнішнього складного об'єкта. Досить тільки, щоб хтось розказав (розповів, показав, пояснив), як там всередині все зв'язано, - і ти запам'ятаєш на все життя..

Натомість в півсонну голову лізуть якісь фіолетово-зелені мундири з відчуттям тканини крупним планом, лункі вокзали і нуль комфорту в оточенні, тільки в межах того мундира..

Продовжимо завтра. Головне - щоб ви зрозуміли, що Мікроси змінюють світ - саме ті, хто вміє вчуватися в деталі, в мікроструктуру, проникати уявою аж до атомних шарів - як вони реагують на стиск, на тертя, ковзання, зсуви, різного роду динамічні навантаження - де там тріщить, де лущиться, як стираються ті шари шар за шаром, на скільки вистачає деталі до критичного зносу, якими хадо-технологіями можна компенсувати втрати шарів поверхні, нарощуючи їх з мастил.. Коли бажано проводити заміну тої чи іншої деталі, а в них різний гарантійний термін, а ще треба пам'ятати про всякі профілактичні огляди, доливання чи заміну рідин, фільтрів, і чим деталі однієї фірми кращі чи гірші від аналогічних деталей інших виробників..

Добре, спимо, бо вже знов лізуть в свідомість якісь смугасті пір'їни "в орла" - як вони накладаються лусками, як вони рухаються при поворотах шиї, не втрачаючи щільності прилягання лусок.. Тепер лізуть пікселі об'ємного зображення Вови Зеленського в костюмчику - "ще не розчинився" (конденсат пікселів квадратиками в небо)

P.S.3 .. Не знаю, може ще напишу про "тиск всередині кісток". Ви мабуть чули таке поняття, як "гіпо-тонія" (понижений тиск, зів'ялий організм) і "гіпер-тонія" (підвищений тиск, організм аж розпирає, тріщить по швах, серце пульсує аж в вухах, очі вилазять з орбіт..). Запам'ятаємо ще схоже поняття "тургор" - це внутрішній тиск рідин в тканинах рослинного організму. Той тиск, який не дає рослині в'янути: тримає напругу стебла, тримає площини листків розвернутими "долонями" до Сонця, тримає самі листки добре розпростертими, не скрученими, не зібганими в клубочок (як воно буває, коли до його соків присмоктується якийсь паразит і робить з листка собі кубельце..)

Людський органнізм теж складається з каскаду "рослин" - дерев різної провідності, "крон-органів", поділених на дольки, які відповідають внутрішнім "гілкам" провідних каналів (зовнішнє членування відповідає внутрішнім відгалуженням - закон естетики органічної архітектури).. І йому, організму, теж потрібно бути "під тиском", щоб він не в'янув. Збереження (підтримка) постійного тиску, тургору живих клітин - перша вимога здоров'я. Тому радять пити більше рідин - води, соків, молок, кефірів, щоб його вчасно напувати і підтримувати на бадьорому рухливому рівні власний тонус і стан здоров'я.. Бо як тільки він в'яне - тургор клітинних рідин зменшується - так зразу нападають якісь мікроби, віруси і починається "грабьож" ресурсів організму на невідомо чиї потреби..

Отож, оскільки організм має десь біля семи ступенів захисту, семи бар'єрів на шляху до святая святих - нервової командної і чуттєвої системи (ефферентні - командні, експресивні нейрони; афферентні - чуттєві, сприйнятливі, імпресивні).., то і тиск підтримувати треба, починаючи з "крайніх" рівнів і закінчуючи внутрішніми "святинями" (Кассіль, Внутрішнє середовище організму, брошура Новосибірського відділення "Наука")

"Він пішов до Ірки. Ірка взагалі не любить звітуватися" бляха.. Так, про що ми - про зменшення тиску всередині кісток (зокрема кісток черепа), який дозволяє думати своє, розвивати своє, медитувати над своїм, а не тупо перезирати сновидне - і тут же його забувати.. "Всі бачать сни, але мало хто їх запам'ятовує. Одні кажуть, що там - інформативне сміття - "спиться та й сниться - не звертай уваги",.. Інші навпаки - з тривогою занурюються в сон, запам'ятовують всі деталі і нюанси сюжету - потім фанатично лізуть вишукувати "значення по соннику"... Звісно, це крайнощі, але важливо, щоб сон приносив якісь нові враження, якусь свіжість, відновлення психічного фону оточення, давав певну глибину, відкривав глибоке дихання - важливий ефект, який каже, що все-таки варто пригадувати сон - тоді у вас ніби підвальний поверх відкривається - дихання поглиблюється, стає потужнішим, з глибокою амплітудою автоматичних рухів діафрагми..

Грубо кажучи, сонні світи чимось нагадують "астральні доми", підпорядковані різним частотам і діапазонам енергій, фактично різні "паралельні реальності", і часом сни бувають настільки яскраві, що та реальність здається справжнішою за цю, більш глибокою і повнокровною..

Але з другого боку - пережите в снах - воно все ж таки пережите - воно не повториться, і тому виходить, що краще навіть бачити кошмари в снах, аніж бачити солодкі сни - а тут наяву переживати тюремні маразми і жахи.. Отому воно і не спиться, і не сниться, а якось на краю свідомості, свіжими енергіями ночі пишеться та й пишеться..

Є ще такі нюанси, що останні сни - переносяться в реальність і повторюються 1:1, а от передостанні - вже ніби "вивернуті навиворіт", і їх дійсно можна якось "тлумачити по сонниках", але дуже обережно. Бо і сонники бувають розмаїті, і насправді більше значення мають ваші власні асоціації кожного символа, а не якісь "офіційно затверджені" і записані друкованими буквами..

ipirano.net
Ipirano Net

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації