Десь так під лозунгом "я полюбив свіжість". (Запис з ВК за вересень 19)

Цікаво. Завантажив з реклами якусь нову ігрову Оперу (браузер) - а там вбудований VPN (обхід блокування сайтів) - і раптом легко відкрилися мої "Контакти", куди заходив останній раз ще в вересні (теж через якусь обхідну утиліту).. І виявилося, що старі записи дещо свіжіші (зліші) від нових (в принципі, про те ж саме, тільки іншими розстановками букв).

Прийшла думка, що світ підлаштовується під наші потреби чи вимоги до нього, хоча часом зовсім не очікуваним способом. Що змінилося за ті 5 місяців? - Сестра раптом перестала мугикати (зовсім недавно, пару днів тому, коли я перестав підвищувати голос і почав говорити тихо й проникливо), і отой коронавірус раптом дійсно всіх посадив під домашній арешт, як було описано в останньому абзаці.

І чимось воно нагадало "принцип мінімума", описаний в ж. "Хімія і життя" для пропорцій мікроелементів грунту, необхідних для нормального росту рослин. Якось він наклався чи екстраполювався на рівень президентів: ніби добробут цілого світу рівняється на духовний розвиток найгіршого президента, а гіршого, ніж обкурене зелене падло, важко собі уявити. Вже підмітили, що за ним всюди "золоті верби ростуть" (там довгий список, тільки Прибалтика відкупилася велосипедом - і її кара оминула). Ну і законів аґні-йоги ніхто не відміняв: "Нововідкриті закони Природи до тих пір викликають ритми руйнацій і катастроф, допоки не стануть надбанням колективної свідомості".. Їх вже ніби читають - на різних сайтах часом по кількасот переглядів, але жодного діалогу нема і жодних запитань, уточнень, прикладів чи заперечень, які би свідчили, що хтось нарешті зрозумів 2Ж-модель провідності (не така вона й складна), побачив її внутрішнім зором, і когось раптом зацікавила практична сторона: куди ті закони 2Ж-циклів можна приткнути і яку з них користь можна мати (окрім прогностики на майбутнє - і то в кращому варіанті).

-------------------

Рішаючи кросворди, я прийшов до висновку, що в вашому курвивому світі, хронічно (тотально, глобально, всюди) засмердженому сигаретами, влада може належати тільки сікачам - мертвителям, винищувачам життя. Бо нормально - життя хоче буяти, розвиватися, і в світі діють закони взаємодоповнення - можливі пошуки різних ймовірних і неймовірних варіантів розвитку подій - дозволено все, що не заборонено, а заборонои діють тільки в межах присутності контролюючого органу (його системи слідкування за подіями).

Тут справа така, що у світі, НЕ обмеженому сигаретною ядухою і його обмежуючими блокуючими панцирними асоціаціями, - краще розвивається емпатія, інтуїція, люди стають чутливішими одне до одного і стараються не робити ближньому те, чого не хотіли би пережити самі. Тобто на перший план виходять безпосередні чуття і співчуття. У світі ж обкуреному, прибитому буквально дошкою по голові - різними заборонами, обмеженнями і нормами (власне тим і займається курвива влада: встановлює норми і правила для бидла - в яких рамках і на який прожитковий мінімум йому дозволено існувати) - діють придушені інстинкти - а вони тим частіше виходять за межі людської моралі (заснованої все-таки на співчуттях), чим жорсткіший тиск примусово-поганяйлової системи - від гудка до гудка, від стінки до стінки. Навіть будучи зовсім придушеним і примиреним (як в експерименті закритої банки з блохами, яку потім відкрили, але блохи розівчилися скакати вище того рівня, де була кришка..), - воно (курвиве падло зі стажем) потім на свободі мстить всім, хто проявляє якісь вищі незрозумілі йому емоції радості і задоволення життям. В тюремного прокуреного падла, вихованого в запертих закритих заброньованих умовах оточення (де кожна вилазка на свободу супроводжувалася биттям по головах і ще більшими покараннями), потім включаються "інстинкти рубаки" на автоматі - винищувати все, що вище його росту і розуміння. Все інше для нього - "нереальне", не існує і не має навіть права на існування, навіть якщо живе поруч. Все інше ніби вже наперед приречене на знищення - руками прокуреного падла в умовах прокуреного світу. Падла зроблять так, щоб ти не займався тими справами, які любиш і вмієш робити - бо вони їх дратують. Для падел звичайною справою і достойним заняттям вважається сидіти чи стояти трупами край дороги і вампірити, висосувати, висотувати, висмоктувати життя з усього, що рухається дорогою, обсмерджуючи його, звичайно, своїми психопаралітичними смородами, і "тримати в гіпнотичних рамках дозволеної падлами поведінки", щоб прохожі раптом не били їх по смердючих мордах кірзовими чоботами. Бо від падлючого смороду прокуреного трупа - така сама "кірза", такий самий "рубероїд" накопичується на чистому епітелії свіжих легенів і потім довго давить каменем в грудях.

Тобто, коли ви ведете здоровий спосіб життя, дихаєте свіжим повітрям, п'єте багато рідин, слідкуєте за всіма внутрішніми ритмами, - воно якось за ніч встигає перемолотися і відновитися на мікроструктурному рівні. І тоді зранку перші всипання в легені отрути психопаралітичного тютюнового смороду - задушливого, липкого, кислувато-гидкого, заліплюючого дихальний епітелій, блокуючого передачу нервових імпульсів, - відчуваються особливо приторно і тюремно. Ніяка дорожня пилюка, ніякі дими від городнього чи побутового сміття - не йдуть в жодне порівняння з гидотою липкої психопаралітичної тютюнової задухи : вона насувається, як повільна тяжка перина від першого ранкового тютюнового падла, яке пройшло тут кількома хвилинами раніше, чи ондо йде-суне, тяжко трупними гнилими кінцівками в'язко просувається попереду, простеляючи свій довгий шлейф задушливої Смерді.

Є ще, правда, "бодрячки", що люблять закурити після смачного сніданку і грайливої ночі коло нормальної дружини, але вони теж рано чи пізно перетворюються з "бодрячка" - у в'язке повзуче трупне гнітюче падло, при тому дуже Самодостойне і Самовпевнене у вигрібній ямі свого трупного смороду (і душить своїх дітей).

Вчора сіло таке коло мене в автобусі. Я, звісно, ширше відчинив вікно, спрямував фіранкою вітер з дороги у свій бік, - але все одно: при виході відчув шар рубероїду і тяжкий камінь в грудях від гнітючого падла. Не стану його описувати і класифікувати, але сказав йому про те при виході (про свій камінь в грудях від його трупного смороду). При тому падлові треба два рази повторювати з притиском, бо воно не розуміє, а потім ще й огризається тіпа "ходи пішком". Мусив йому рекнути: "Ти тут попизди ще. В автобус накуреному сигаретами не заходити! Ясно???!!!"

Ну і потім весь день - як в гнилому курвивому сні. Бо там на роботі ще одно падло прийшло помагати - і більше уваги приділяєш йому, падлу, ніж своїм справам. І те, що робилося "на льоту", - розтягується тяжкою нудною тюремною рутиною на цілий божий день. А завтра ще один такий самий. Все через те, що падлами встановлені обмежуючі закони, і в кожному місці присутності падел (чи таких курвивих вихованих падлами "господинь", як моя гнила сестра) - можеш робити тільки певний перелік "справ", передбачених неписаними статутами для даного місця і часу. Тепер навіть прати лахи треба з осторогою, бо дура прийде сваритися, що палю дуже багато електрики - і дуру неможливо заставити (хіба за коси курву прив'язати до стелі - очима до лічильника) рахувати, скільки тягнуть її "жарівки" і електроплитки і калорифери, а скільки мої електромотори. Дура мордата писката не хоче показати квитанції, скільки вона "платить за мене", хоч я роздрукував і дав їй свої квитанції на 8,6 тисяч грн. її боргів. ("А хто ти такий, щоб я тобі показувала?!") З брехливими придурками не можна мати ніяких спільних справ. Вони тебе в гроб заженуть.

Отож про обмеження. Курвивими падлами встановлена "презумпція величності Минулого" і ницості, "нічтожності" майбутнього (яке придумується з голови - інакше ніяк). І купа прислів'їв, "народних премудростей" на ту тему: "хто не знає свого минулого - ..", "хочеш розсмішити Бога - розкажи йому про свої плани (чол. планує - Бог керує)" і т.д. - отримаєте занепадницьку з усіх боків придушувану і нічим не заохочувану, не стимульовану, не фінансовану, навіть морально не підтримувану "пулітику" прокуреного середовища відносно твоїх планів і задумів (Падла тільки за дозволи і ліцензії вимагають стільки грошей, що потім взагалі нічого не хочеться робити). А витріпувати їх (свої плани і задуми) перед курвидлами, особливо займаючими високі посади, - самому собі петлю-удавку на горло вішати.. Для падел на посадах головне - зберегти все, як є. Ну і ще трохи більше придушити, що більше прибутку викачати з пригнобленої "черні", яка до того ж сама себе дусить. Отака і влада - курвива і падлюча. Бо для чого рятувати те, що само себе прирікає стати сміттям і перегноєм для більш "успішних" (і витриваліше перекурених) поколінь..?

Так було з усіма революціями: їх піднімали люди, які знали, вміли, передчували великі зміни до кращого - при зміні обмежуючих керівних структур. Але після кожної хвилі піднесення - тут же в неї вклинювалися "Шипи Минулого" - прокурені "цьвоки", "знавці життя", яке воно є (тюремне, нице, нещасне, обкрадене, обглодане, замацане, упосліджене) "на самом-то дєлє".. От уявіть собі купол - легку тканину, піддуту знизу "хвилями народного піднесення".. Якщо би той купол зберегти - він був би храмом нової культури, науки, нового розвитку. Але його тут же "пробивають зверху "цінителі і смотрителі" тюремного "театру життя" : для них не існує "натхнення" - тільки "зітхнення" (життя просте, життя сьмішне, і люді в ньом актьори, а ми - смотрітєлі) - шипи задухи і тяжких прибиваючих купол "потенційних ям", які засмоктують, переводять все в осад, - і те, що було, і те, що мало бути.

Це насправді дуже тяжкі переживання: бачити, як обкурені покидьки-гниди тут же вбивають те, що не народилося, хоч були всі передумови - тільки тяжкого курвивого падла ніхто не обмежив в його "пофігістичних танцях і тупцяннях" на розпластаному тілі незрозуміло чого ненародженого.

Тупі курвидла в силу свого дискретного конкретного мислення не здатні охопити уявою того, що існує лише в головах, в уяві носіїв нових ідей, задумів, планів, з яких поступово визріває і виникає будь-що нове - будь-як винаходи, вдосконалення, прискорення, якісні зміни.. Будь-яка ідея, будь-який лозунг - в курвивому світі тут же опльовується, обсмерджується і затоптується натовпами курвивих подонків, прожирачів і просирачів живої Природи. Природа їх піднімає - а вони Природу гроблять, гноблять, винищують, задушують, придавлюють горами сміття, отрут, паразитичних вібрацій повітря, - і Природа відступає, зіщулюється - а падла поширюють свою мертвоту - свої засади психічного тиску і тюремних норм - на розпластані усі усюди прокуреної тюрми - замість нормальних умов існування.

То ж все одно, що до води постійно домішувати сцяків, до їжі постійно домішувати помий і відходів - так само і до свіжого повітря постійно домішувати отруйних курвивих видихів і тяжких курвивих смол і кислот від сигаретної задухи.

Тупим "не понятно", що для народження будь-чого нового - кожен день потрібні нові відчуття, нові свіжі враження, новий свіжий дух - а тут маємо кожного ранку - тупе придушення свіжих відчуттів, глум над асоціативним полем, яке в курвидел крутиться над тими самими осьовими неврозами курвивого падла - над тими самими темами для загально-курвивого обговорення. А все, що за межами, - воно для тупих "темна сила", "проіскі Дьявола", таких печаток і ярликів тобі понавішують зі свого куцого арсеналу, що проморозить від ненависті, - бо тупим не докажеш, тупим (обкуреним) не поясниш навіть того, що очевидно, існує перед носом - але тупі його не помічають. Вони свій світ уяви обмежують кувивими тюремними стінами для тупих - і те саме тупе обчикрижене "світорозуміння" потім переносять на "життя реальне" - обчикрижують, обчімхують, обрізають, обтинають, затруюють і вкорочують його по своєму курвивому образу і своїй курвивій подобі.

Отакий курвивий примітивний світ - для вашого курвивого падла, приречений на самознищення, самозадушення, самоспікання, самоспалювання. (Ну і для вас, покидьків, разом з ним, йому співчуваючим, його поважаючим, його курвиву медитацію не чіпаючим, бо вона видається вам дуже вагомою, солідною, поважною..)

Курвидла вбивають дух - а без нього ви нікуди не підніметеся, нічого не досягнете. Курвидла тримають вас в домашніх тюрмах - а з тих потенціальних ям дуже тяжко вилізти, чим далі - тим тяжче. Курвидла роблять вам з життя - страшну нудну в'язку тюрму і рутину - і воно впирюється занозою в саму глибину асоціативної пам'яті - тої, що відповідає за "домашній уют", "тєпло очага", "свєчі", "мудрости Востока", "курітєльные палочкі", "мысли о недостижимом высоком": "Любовь - хлеб, который висит, а дотянуться нельзя", "Нас убивает тот, кто любит. Мы убиваем того, кого любим. Желающий любви - желает гибели" - і ще купа велемудрих помий і сміття від курвивого падла, яке без понятія, що таке любов, що таке життя, що таке свіжість, що таке сила, звідки вони приходять.. "Если у тебя есть фонтан - заткни его: дай отдохнуть и фонтану". И сам ложись спать и форточки закрой, чтоб никто не потревожил твоей могилы.