Ipirano Net: Хто не пам'ятає свого минулого - той не захистить свого майбутнього (ще раз про те саме)

4 роки тому
Суспільство
2 161
146
75
1

За що я ненавиджу "господарне мугикання" моєї сестри.

Вона вся така показово-артистично праведна, така самозакохано-самовдоволена Собою, шо всратися можна. Навіть сова пересіла від неї подалі на іншу гілку. Дай хоч сові виспатися, дура, якшо мені не даєш. І голосок такий в'їдливий монохроматичний, як в позивних "Маяка", як в тої, Ніни Матвієнко здається, "чиста україньська душа", босоноге дівчатко на травичці, а копнЕш суку глибше, пащу як відчинить, як почне брудами всіх поливати, стервоза, так би гепнув об стіну, щоб череп тріс і мозги шмарклями бризнули. Я ж не б'ю жінок, але для відьми можу зробити виняток - плоскоголової, з очима-ґудзиками, 100%-ї "реалістки".

"Нашо тобі то здалося?" - її типова зверхня реакція на будь-які мої зацікавлення, якими колись десь, ще студентом, хотів нею поділитися. Вона ж, падлюка, настільки тупа, що з будь-кого може зробити психа, хто має хоч які-небудь думки в голові. І батьківська хата - то дня неї "моя пісочниця - шо хочу то роблю" (до якої навіть пальцем не приклалася, коли ми її будували - "Я на те не вчилася" - фиркнула, вильнула хвостом і поїхала до Львова).

..І той момент, коли ми поправляли тріснуте скло в її вікні, - ніколи не забуду: Леся тримала гострий клин на пальці, я тримав Лесю за задницю, а Оксана-пава проходила поруч, і я попросив подати ножиці з порога, щоб підважити те скло і поставити на місце, - тут от півтора метра, якраз їй по дорозі, тільки зігнутися, повернутися і подати. Оксана-скотина зверньо проплила, навіть не рухнулася в той бік: "Я вам не раба." Я аж зблід. Треба було тоді розбити те скло і морду їй розбити за зверхню пиху.

То ж вона ще проводила тоді щоранку "славлення" на порозі - голосно-демонстративно здіймала руки до неба і розказувала дитячі віршики про праву, славу і наву чи як там, і в неї була фішка, що ми - раби божі і підемо "до лона Авраамового", а вона - доця божа і полетить "на луки Сварожі". Отакий там підноготний підлий підтекст в гонорах співаючої повільної самовдоволеної дури. Ні разу не битої стерви. Я її попереджав: як мене доведе - як почну бити - то вб'ю нахуй, порубаю і в гноївці закопаю. Нема нічого бридкішого, ніж коли тупе зверхнє чмо проявляє свою пиху - і ти йому нічогісінько не можеш в голову вставити, бо воно тупе і самовпевнене - в нього блок на будь-які вливання і пояснення.

І таких виродків багато. Був тупий янукович, тепер тупий артіст зеленський, шкварок, курвиве падло. І цікаво, що "публічними особами", любимчиками публіки часто стають такі фальшиві виродки без мозгів і внутрішнього світу. В них все зверху, напоказ, і вони не втомлюються від власної дурості. А розумні люди воліють жити замкнуто в підпіллі, щоб берегти свої нерви від спілкування з плоским бидлом і неминучих стресів від рівня його непробивної тупості і самомнєнія. "Будь попрощє, і к тєбє патянуцца людзі" - то для них сказано. А чекати якоїсь підтримки і допомоги від такого курвивого падла, що дорвалося до влади, шукати десь в нього совість і розуміння твоїх проблем? - легше застрілитися. Але не варто. Краще його застрілити. Може комусь, може багатьом стане легше.

А вона ж була при владі - в "департаменті транспорту і зв'язку і промислової політики львівського облвиконкому". Якраз моя тема - про транспорт, технології і всякі чутливі мережі, щоб все чітко працювало. Але курва ще мене опозорила і висміяла ("він трохи кукунамуню, не звертайте уваги"), коли я провів розмову з її начальником, не признаючись, що я її брат (навіть реферат йому показував по еволюції транспортних мереж - поступове розкручування від дискретних до неперервних на 3-х рівнях провідності із полегшенням провідних структур).. Ото маєте біблійне "рідні ваші - найбільші вороги ваші". І так скоти "всє своі харашо сідім" все завалили. А потім, років 10 будучи "тою владою", ще нарікають на "ту владу", що в них обіцяну квартиру забрала..

Тепер знов, вже рік маєте "всіх своїх" на найвищих щаблях влади. І вони, тупорилі, нагліють, як хочуть, і ніхто не знає, як самовдоволене нагле падло звідти прибрати. Та ще й так, щоб не повтікало, а за всі підлоти відповідало. Як той Сок казав - "як не убєждєнієм, то прінуждєнієм" - заставити скотів колупати каміння в каменоломнях - "потіхоньку, кірочкой, нє спєша" - і пити не дати. По чуть-чуть, в ритмі гавнистого підарастично мугикаючого тупорилого бєзмислія.