Ipirano Net: Скоти курвиві всю траву випалили - навіть нема де хрону вкопати..

4 роки тому
Фоторепортаж
869
36
1
1

Якби знімав неперервний сюжет - про сліди курвивого падла - не повірили би. Сказали б: мара, наваждєніє*. Де був хрін на повороті ріки - суцільне згарище, попіл, чорна земля з чорними штурпаками замість очерету і верболозу. Тут же поруч - сидять в машині 2 курвидла - курут, сморід з машини лізе до писка. Перетягнув ровера через три колії - там теж "обманка" - кінський щавель замість хрону - і цілий склад пляшок плоским боком поверх трави поскладаний. Траві, відать, не судьба - бо і тут курвиве бидло "пікнічки" влаштовує. Переїхав переїзд - ще одне курвиве з машини двері відкрило - курить. В центрі - через раз курвиве бидло з сигаретою. Стоять - позують, йдуть демонстративно широким кроком (тіпа дуже ділові) - позують, виходять покурити на лавочку навпроти мого гаража - позують.. Особливо там такий кощей - чахлик невмирущий - згорблене, сухе, ледве ноги волочить - але мусить собі закурити - і мені заодно, потягнути за "жаль", жало жалю впиздячити в саме серце - щоб я його не забував, курвивого, щоб вічно пам'ятав гниду смердєчу. Їдеш проти сонця асфальтованою доріжкою - на 150 метрів треба об'їхати один бетонний блок (1 м куб.) і двох "лежачих поліцейських". Мене колись остервєнєло - взяв молоток з гострим заднім кінцем типу кайла і пробив в них з одного боку 2 тунелі - на ширину велосипедного колеса + ще трохи на похибку = і тепер всякі моцики, скутери теж поміщаються в мої тунелі. А от бабу трикляту на повороті не міг вломати - вона стояла над душами майстрів, які робили дорогу, і заборонила їм робити заїзд з дороги на ту доріжку попри школу (поміж школу і її крайню хату). Буде в пеклі каміння гризти, скотина. Але сьодні не про те: Їдеш проти сонця асфальтованою доріжкою - а в очі відблискують куски битого скла - теж сліди курвивого падла. Нормальна людина не буде бити скло на дорозі, щоб комусь колесо пробило або в ногу залізло. І ото отак великі куски потрохи скидаються на обочину, а дрібненькі лежать собі блистять соьі - виблискують діамантами підлих гостряків - бльостками в очі. Теж доводиться об'їжджати по мірі можливостей.. Не знаю, з чого ті колеса роблять, що витримують таку наругу. Ну і на обочинах - там, де ще дозволено рости траві, - теж купи сміття, і його визбирують аж хіба разом зі скошеною травою. А зараз - саме розквіт великого парадонтозу : господиньки сапочками, ножиками, лопатами вигризають траву з-поміж каменів - їм каміння миліше.

Курвивому падлу взагалі мертвота миліша: на цвинтарі могилки щораз пишніші - з червоного і чорного граніту, з жалісними написами про вічну пам'ять і вічну скорботу. А кругом цвинтаря - порізані по периметру дерева, випалена трава і суцільні смітники з купами попелу від спалених вінків і їх обгорілими дротяними каркасами. Не знаю, чого збирачі металу туди не заглядають. Там з одної купки спалених вінків кілограмів з 20 можна загребти одною "охапкою".. Ну і трава попри асфальтовані (щойно недавно) доріжки і тротуари - теж закидана пачками від сигарет, чіпсів, снеків, пляшками від пива і горілки, - і ніхто того не збирає, хіба злий Іван, який просто скопує те все з трави на асфальт, бо його дусить: як курвиві кляпи від сигаретної отрути на легеневому епітелії, так і всяке сміття на траві: сліди курвивого падла і його вихованців: де своє - там бритий порядок. А де загальне - насрати. Воно (гівно від курвивого падла на моїйсвященній траві) подекуди може й легеньке, але якщо лежить довго - трава під ним в'яне, жовкне і мертвіє. Для курвивого бидла трава - найбільший ворог. І замість зробити нормальну тверду доріжку, де люди ходять (чи ходили) понад рікою до електрички, - ото територія людей, а ото територія трави, - вони, скоти, в низинах, де стоїть вода, накидують на траву кусків дошок, цегли, бетону, каміння, - і давлять траву широкои фронтом, скачуть по ній, як жаби. Сам колись біг до електрички - так скакав через калюжі, аж телефона новенького загубив - вислизнув з внутрішньої кишені.. Якийсь 4-й андроїд. Потім купив собі вживаного айфона і з нього ночами цикав статті на ivanopiano.livejournal.com .. Ще висять, хоча не маю доступу до їх редагування.

І от не знаю, що робити з курвивим падлом. Його не меншає. Пішло нарешті весняне тепло, пішли роботи, - і курвиве падло зашевелилося "западанням в душу". Тепер пішли якісь галюніки. Бо так неможливо жити. Бо система працює врознос: чим більше ти змучуєшся - тим більше воно тебе давить і робить життя взагалі ненависним і нестерпним. Якщо раніше хоч були якісь натяки на компанійський настрій, видимість "суспільно-корисних справ", - тепер жорстко кожен сам за себе - і насрати на інших.. Тому мені десь аж з Африки трохи повіяло нарешті свіжими людяними відносинами.. Знав би, де менше курвидел, - поїхав би туди за милу душу, щоб забути про курвиву тюрягу як найстрашніший кошмар з катуваннями на підвалах і курвивим бидлом при владі, до якого навіть руки не хочеться мазати - таке воно гидке, самовдоволено тупе і мерзотне.. Ніби вийшов на поле - а там вся бульба в жуках - і руки опускаються щось починати робити, щоб їх не було. Курвива жучача стервозна природа курвивого ницого падла. Краще хоч поспати, поки ще є де, ніж про нього думати

*Але про них не можна сюжети знімати. Їх навіть фотографувати не можна. Бо вони і так влазять в душу і вижирають майбутнє (всандичують себе, курвивих, на його місце).