Представники виду Homo Sapiens панують на Землі протягом останніх
двохсот тисяч років. За цей час ми встигли збудувати міста, розробити
складні технології та навіть відправити роботів на інші планети.
Погодьтеся, не так просто уявити, що коли-небудь всьому цьому настане
кінець. І все ж 99% всіх видів живих істот, які коли-небудь населяли
нашу планету, вимерли, включаючи й наших предків - гомінідів.
У 1983 році британський астрофізик і космолог Брендон Картер сформулював Теорему Судного дня (англ. Doomsday argument) - ймовірнісне міркування про те, яким може бути кінець людської цивілізації. Згідно з теоремою, шанси опинитися одними з тих, хто стане свідком Судного дня, найвищі тоді, коли навколо знаходиться найбільша кількість людей, так що зараз не такий вже й невідповідний для кінця світу час. Судіть самі - бурхлива людська діяльність негативно позначається на стані екосистем, а вчені припускають, що шосте масове вимирання дикої природи вже почалося.
Реальність така, що людська діяльність завдає непоправної шкоди планеті та дикій природі. І як нещодавно заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, біологічне різноманіття руйнується, близько мільйона видів живих істот знаходяться під загрозою зникнення, цілі екосистеми знищуються у нас на очах. Щороку ми втрачаємо до десяти мільйонів гектарів лісу, світовий океан виснажений і захлинається пластиковими відходами, коралові рифи знебарвлюються і гинуть. Від забруднення повітря і води щорічно вмирають до дев'яти мільйонів осіб, а це більш ніж в шість разів перевищує нинішні втрати від пандемії коронавірусу. А якщо врахувати нестабільність сучасного світу, зміну клімату та загрозу ядерної війни, стає зовсім моторошно.
Попри те, що деякі вчені вважають Теорему Судного дня ненадійною, у 2020 році на сайті CEJSH було опубліковано дослідження, яке пропонує новий погляд на цей вельми спірний документ. Відзначимо, що вже на початку XXI століття вивчення екзистенціальних ризиків, які загрожують нашій цивілізації, стало «областю строгих наукових досліджень». У загальному і цілому ймовірність антропогенного вимирання людства в найближчі сто років є предметом активних дискусій в науковому товаристві.
Брендон Картер, використовуючи Теорему Баєса, запропонував математичне формулювання, яке передбачає ймовірність вимирання людства. З огляду на то, що сьогодні на планеті проживає майже вісім мільярдів осіб, а ми з вами входимо в число всіх людей, які коли-небудь жили на Землі, він припустив, що існує приблизно п'ятивідсоткова ймовірність того, що ми зникнемо з лиця землі протягом пари сотень років та дев'яносто п'ятивідсоткова вірогідність того, що повністю людська цивілізація загине приблизно через 9120 років, що, погодьтеся, не так вже й погано. Іншими словами, якщо всі люди, які живуть сьогодні, знаходяться у випадковому місці на часовій шкалі людської історії, то ми ближче до вимирання, ніж ні.
Майже три десятиліття тому канадський філософ Джон Ендрю Леслі визначив поточні глобальні проблеми людства. Цікаво, що свій список Леслі починає з уже добре відомих ризиків, після чого представляє ризики, які часто залишаються невизнаними в суспільстві, зосередивши увагу на (A) природних явищах, (B) техногенних катастрофах та (C) філософських і психологічних небезпеках.
A: Стихійні лиха
B: Техногенні катастрофи
C: Філософські-психологічні-соціологічні ризики
Хоча деякі із зазначених ризиків здаються просто неймовірними, якщо не надуманими, в цілому вони виглядають досить тривожними. І попри те, що Леслі виявив ці ризики майже три десятиліття тому, його передбачення продовжують діяти й сьогодні, оскільки він передбачив більшість з потенційних планетарних загроз, з якими ми стикаємося і нині.
Так що якщо ми серйозно ставимося до екзистенційних загроз, особливо таких, як зміна клімату, то просто зобов'язані зробити кроки для їх пом'якшення і запобігання майбутньої катастрофи, змінивши баланс ймовірностей.
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація