site.ua
Михайло Мар'янич
sandbox

Нуль-сім червоного

Хелоу, еврі баді! Сьогодні, а може, коли закінчу цей допис, настане вже завтра, напишу не про теперішнє, а про минуле...

Знаєте, дуже часто стикаюся з дописами в мордокнизі типу, "а пам'ятаєте?" і далі якісь штуковини з совка, які були мрією мільйонів совєтських дітей... І я навіть розумію, чому ці люди подібне постять, а інші лайкають... Це просто спосіб поринути назад в дитинство, в юність... А дитинство та юність - найкраще в житті, хто б там що не казав.

От і я, прийнявши натщесерце нуль-сім іспанського червоного напівсолодкого, напоровся в ютубі на ролик "пєсня 1992-2000" . Увімкнув...

Після Любе, Пугачової та інших в мене потекли сльози... з вух та з очей. Господи, яким шлаком нас годували! Адже оця "творчість" лунала звідусіль! Таке враження, що вона лунала навіть з праски та газової плити!

Тому не дивно, що зараз маємо 73%. Не дивно, що є ті, хто розказує, що в Україні громадянська війна.

Сука, а мені росіянське лайно не зайшло навіть під бухло! Не вийшло вечора ностальжі. Отака херня...

Згадалась Білик 90-х, Ван Гог, Фантом 2... Не лишилося нікого. Ех...А ви і далі розказуйте "какая разніца"...

Але, наперекір всьому:

Слава Україні!

mihaylo.maryanich
Михайло Мар'янич

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації