site.ua
член клубу

Шляхом титанічних зусиль українська нація зуміла зупинити ворога на Сході України. Десятки тисяч українців загинули у війні за правого нашої країни бути на карті Європи та світу. У той же час з першого дня війни наші політичні еліти думали не про перемогу, а про мир за будь-яку ціну. Адже наша влада ставить інтереси фінансово-промислових груп набагато вище за інтереси держави.

Бізнес не любить війни. Він хоче миру і торгівлі. Бізнесу не важливо кому платити податки, аби від них можна було ухилятись.

Кожен Президент в не заложності від прізвище підпадає під жорсткий тиск з боку капіталу, який вимагає миру ціною будь яких поступок. Саме тому на восьмий рік війни ми досі танцюємо навколо ефемерних Мінських угод, називає лінію фронту «лінією зіткнення», торгуємо з ворогом, і лише нещодавно, з 2018го стали називати Росію – ворогом, а відмовились від дебільного визначення «антитерористична організація».

Саме тому що Порошенко хотів торгувати, а не воювати він запустив в Україну таких персон, як Віктор Медведчук та Павло Фукс, і не посадив всю цю опоблоківську наволоч, яка фінансувала проросійські політичні сили і телеканали, які нищили Україну з середини.

Зеленський може і не має нічого проти російського лобі в України, але так як із січня місяця, він впевнено встав на рельси: «і, мова, віра», то він просто забов’язаний щодня доводити, що сьогодні він ще більший патріот аніж вчора. Він змушений боротись із відверто російськими агентами впливу, бо в нього за спиною майорить Єрмак, і йому щодня треба перемикати фокус уваги із нього. А погодьтесь це доволі складно зробити, коли твій найближчий соратник в державі має батька полковника ФСБ.

У той же час саме зараз відкривається шалене вікно можливостей, для боротьби з російською ГРУшною агентурою. Якщо Зеленський вбачає для себе загрозу у Медведчуку, то хай його нарешті закриє, активи розпродасть, а його тушку обміняє на політв’язня. Звісно курс так собі українець в обмін на медведчука, але що поробиш війна, інфляція, Чорнобиль…

Якщо РНБО вже визнали, що Павло Фукс представляє загрозу для національного суверенітету України, то чому він досі в Україні? Чемодан, вокзал, Ростов. Тим більш, що стратегічну роль управлінця газовими активами Арсена Борисовича, вже відігравати не треба. Скоро з Міністерств та органів державної влади повилітає достатня кількість «птенців Авакова», яких слід буде працевлаштовувати.

Тож якщо Володимир Зеленський так сильно хоче показати, що він дійсно бореться з Російським впливом в Україні, то настав час не обмежуватись щотижневими санкційними списками, а елементарно гнати цю російську наволоч ссаними тряпками в Ростов. Чи це буде депортація, чи це буде обмін полоненими – це вже нюанси. Питання часу, натхнення та піару. І мені все рівно, скільки зелені зароблять собі електоральних балів, важливо знищити п’яту колонну, бо вона вдарить у спину тоді, коли ми будемо до цього вразливі.

І маю особистие прохання до Офісу Президента, коли будуть формувати обмінний фонд, включіть до нього і Добкіна, Шуфрича і весь актив «Партії Регіонів», який зробив все від нього залежне для розвалу України.

mikola.melnik
Микола Мельник

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації