Ох же ж мені ці холівари про "мову окупанта".

Люди, ну чесне слово, шо ви так поводитесь, наче ніколи не бачили жодного тексту Івана Франка? (чи Ольги Кобилянської, чи Юрія Федьковича)
Їх шо - теж русифікували, прямо посеред Австро-Угорщини? І змусили до "суржика".
Яка російська мова? Нема в наших північних сусідів своєї національної мови. Просто не сформувалася через сильний авторитарний центр. Є історія розвитку церковно-слов'янської, вона ж староболгарська. Як мови церкви і державної адміністрації. Середньовічна латина теж не дуже схожа на античну.
І церк. слов. це також і наша історія.
А теперішня Москва просто паразитує на тій частці цивілізації, яку в їх краї занесла Київська Русь. І під видом великих культурних досягнень намагається продати нам наш же навіть не вчорашній, а позавчорашній день.
Єдиний вплив Москви - це знищення ресурсів, культурних і матеріальних. Система "на дієті" спрощується і падає на попередні рівні. Десь так до рівня 15 століття. Чи й нижче, бо зі словника 13-14 ст. так і віє знайомим духом.



бардачник - людина, яка виготовляє кальяни.
Наїзд - напад.
головщина - штраф за вбивство. (Укр. мова не любить слова що починаються з голосної і відкидає ті голосні, але, думаю, ви легко впізнаєте тут слово "уголовщина".)
міліція - особиста охорона будь якого пана.
биндюга - пристань (О, так от звідки биндюжники!)
До активної лексики укр. мови 700 років тому входило й слово "риспект" - повага, і слово "профіт" - вигода.
Та там навіть гуф є. Гуф - юрба, натовп.



Тиск і обман ссср зникли - система й почала відновлюватися з тих файлів, що вціліли.



Справжня проблема - це світогляд тої епохи у сучасних людей: "Освічена людина знає латину, грецьку, церк-слов. А по сільському балакати - стидно." В нас від того недалеко втекло: англійська та російська.
При дворах московських правителів завжди балакали міжнародними мовами, актуальними для певної епохи - тюркською, французькою. Церк. слов. просто найперша з них.
Звісно, що як прийшла національна епоха, то все поспіхом реформувалося на потрібний манір, щоб дотягти його до пристойного рівня. Але то знов таки вплив Франції.
Нє, люди молодці, шо старалися. Але з якої глибокої прірви їм треба було вибиратися. Наприклад, няня Пушкіна була іжоркою. А іжора до середини 20 століття зберігали свою мову і культуру. Так шо там і для няні Пушкіна російська не була рідною.
Ну напряглись в першій половині 20 ст. Завдяки масовій освіті всі стали балакати російською. І шо це дало? Як тільки відпустили совецкі зажими - природа взяла своє і здрастуй англійський.
І государство, бюрократію на нього не переводять тільки того шо геть стидно було б. А так по бізнесу та молоді видно реальні культурні рухи.
Цей пост не про те, шо не треба вчити англ. чи негайно забувайте російську.
А про те, шо ви й англ. вчите так як вивчили російську. Як мову міжнародного спілкування. А не рідну мову. Шо над вами нема багатьох енергетичних щитів. (Чи як там ше можна назвати цю штуку.) І вам то ше нічого, залатаєте Заходом, а ті, хто нижче і для кого ви робите культуру - тим кранти. От того алкоголізм, наркоманія і вимираніє.
А через сто років всі будуть знати англійську, плюватися на неї як на простонародну і вчити китайську, наприклад. І знов не розуміти, чого "стараєшся, а тебе за свого в еліті планети все одно не сприймають". Вічне зачароване коло.



Українці сидять під здоровецькою такою парасолькою своєї культури і навіть її не помічають. Як не помічають своє тіло, поки воно здорове.
Просто культура і мова у всіх народів ділиться на академічну й народну.
І академічна в нас завжди шось кривиться на народну, шо вона нечупара.
І така "гвалт, рятуйте, суржик, русифікація. Скрізь ознаки занепаду, ми втрачаємо молодь..."
А у молоді тим часом всё "клево", ну крім того, шо "галімо".
І наче все правильно кричать, шо "суржик, русифікація...", поки в один прекрасний день не відкриваєш словник професійного сленгу кобзарів і знаходиш там ці "клево" і "галімо". (а також слово "хаза", але це вже занадто, хто мені повірить, тому забудьте шо ви бачили тут це слово :)
Тоді ще почитаєш, що сто років тому в Москві говорили "померанець" і "негрёнок", і дуже кривилися, шо в Одесі кажуть "апельсина" і "негритёнок".
І як це розуміти? Шо в нас є дві українські мови, одна Київсько-Полтавська, друга - "Одесский язык"? І обоє нахапали з церк. слов. і 14 століття, тільки кожен своє. Тіки з другої росіяни всю дорогу позичають. А якби не позичали, вона б теж відрізнялася від російської мови? Чи шо тут під офіційним чорноземом вирує шар лави? І частенько виходить на поверхню, тут реально "з журбою радість обнялась".



А чи така вже велика різниця між:
сперли ліси, сперли пашу (с) Федькович
та
прынца нет, где ж он подевался. я не поняла.
А шо коли наголос в останньому слові якраз стоїть правильно, просто пропущено "й".
Пойняла. Те ж дієслово у іншій формі: не йму віри.



А потім приходять москалі, позичають червону частину, яка їм зрозуміла, а тоді як та муха в байці: "Ми орали. Я і віл."

nadiya.piddubnyak
Надія Піддубняк

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації