site.ua
член клубу

Світлина від Oleksiy Rogovyk.

Фото: Радіо Свобода


Переглянув повне, а не «вирізане» відео діалогу Зеленського у Золотому. Майже 90% розмови - нормальне, культурне, живе, спокійне і виважене спілкування. З конструктивним обміном поглядами та позиціями. Зеленський у цій частині більш переконливий, бо контраргументів опонентам бракувало.

Але далі йде ще 10%. На підвищених тонах та з «зривом». Зеленський тут дещо втратив контроль над собою. І проблема тут у невдалій спробі продемонструвати силу, якої нема в невигаданій реальності. Непереконливо. Це не «ручні» нардепи-«слуги» і контрольовані урядовці чи чиновники. Так говорити з людиною у формі на камеру, незалежно на кого вона працює і які цілі переслідує, завжди в мінус публічній особі. Тим більше, його словесні опоненти відчувають серйозну «кришу» за спиною, щоб провокувати президента на підписання «меморандуму» з «Ні капітуляції». Враховуючи деяких організаторів та гасла цих акцій.

Але Зе поїхав не з пустими руками. Після розмови зброю звідти, як кажуть, все ж вивезли. 1-1? Такий «розвіртуал» треба повторювати. Корисно і президенту, і його прихильникам, і його опонентам. Усі будемо ближче до реальності.


Вкотре не перестаю дивуватись непослідовності та подвійним стандартам учасників чергового інтернету-срачу. Тепер щодо Золотого.

Вихованість? Багато з тих, хто критикує президента за хамство самі не здатні до жодних проявів культури. Матюкаються після кожного третього слова у дописах чи відео, посилають на три буки з закінченням аргументів, переходять на грубі образи ледь не під кожним фб-коментарем. Європейські цінності? Закликати до фізичного знищення президента – це яка з європейських цінностей? Чи можливо це вже психологічне відхилення, а не заангажованість та «мізерність мислення»?

До речі, щодо ставлення до добровольців та військових. За Порошенка їх просто кидали в тюрму. Аваківські їх перед парламентом ставили на коліна та в кров розбивали обличчя. А ще посилали для виконання незрозумілих завдань. Від ДАП та «котлів» до моряків в Керченську протоку. Так більше подобалось?


Ситуація в Золотому як і загальна ситуація з Донбасом є «тупіком».

Присутні там військові за своїм бажанням звідти нікуди не підуть, бо вони виконують конкретне завдання. На фоні ж команда Порошенка використовує усі можливості, щоб провокувати президента. Порошенко хоче дестабілізації. Тому реагувати на «неадекватні матюкливі відео» не треба. Саме зійде на маргінес.

Зеленський на застосування сили не піде, бо це спричинить черговий Майдан з непередбачуваними наслідками. А тому єдина зброя якою він воює – це слова. Але ці його «кулі» в зоні розведення нікого не переконають. Нереально, бо навіть якщо зрозумілий тон, то невідповідні слова. І не для тих людей. А ось пограти на публіку, що «за мир», і перед міжнародними партнерами «пил пускати» можна.


Після закритого засідання фракції «слуг» з президентом Зеленським є усі підстави вважати, що відбулось «тотальне прощення».

І «кнопкодави», і автори сумнівних корупційно-цукрових переписок в раді, і сумнівні кришувальники-поліграфники схем Яценка, і спікер ефіру російських пропагандистів не будуть вигнані з фракції. Їх знову покарали словом.

Зеленський остаточно підтвердив, що він або не здатен на реальні кроки щодо членів власної команди, або він банально таких питань не вповноважений вирішувати. У будь-якому випадку він демонструє себе слабким. У реагуванні на неймовірні зашквари у фракції він реагує блефом, який усі розкусили. Його ніхто не боїться, його погрозам ніхто не повірить. Що робить будь-яка жива істота, якщо не отримує покарання за якісь свої дії? Вона їх повторює. Отже, Зеленський дав сигнал, що переходити корупційні та етичні межі нардепам фракції можна. А цей сигнал як інфекція швидко пошириться на усі ланки державного механізму.


В ході корупційно-поліграфного скандалу у «Слузі народу» непоміченими залишились ті нардепи, що також мають стати фігурантами цієї справи.

По-перше, депутати інших фракцій, що також голосували за збереження корупційної схеми Яценка у комітеті. Мова про Южаніну з «Європейської солідарності» Порошенка. Мова про Палицю з групи Коломойського. В долі?

По-друге, народні депутати попереднього скликання, що своїм голосуванням змін до Податкового кодексу «узаконили» цю корупційну схему. Тоді «за» голосували: 109 нардепів з «БПП» (Барна, Вінник, Гринів, Дубневичі, Порошенко молодший, Южаніна, Березенко, Герасимов, Гончаренко, Грановський, Князевич, Кононенко, Ірина Луценко, Чубаров), 73 з «Народного фронту» (Бурбак, Княжицький, Пашинський, Сюмар, Чорновол), позафракційні Балога, Герега, Ірина Геращенко, Жеваго, Парубій, група Хомутинніка-Яценка та група «Воля народу».

По-третє, а де правоохоронні рухи щодо головного схемщика, Яценка?


Риторичне питання: То пісня від Кварталу і Хору Верьовки більш аморальна, аніж публічні і злочинні роздуми про смерть президента, та? Чи в декого компас поламаний і вказує лише в одну сторону?

Поруч з тим думаю, що «Слуга народу» дарма пішла шляхом заяв до правоохоронних органів. Ведуться на примітивну провокацію Порошенка, який дестабізує ситуацію у своїх інтересах. Етичного розбору у парламенті було б достатньо. В купі з запитом про проведення психіатричної експертизи. Тут є реальні незапокоєння. А ось щодо дій людей Порошенка в прифронтовій зоні та їх участі в інших провокаціях мала б бути серйозніша увага.


Раніше вже писав, що розведення військ – незначна, технічна та традиційна процедура на перших етапах будь-якого переговорного процесу. Окрім того, дивно бачити протести проти розведення від наближених до Порошенка осіб. Адже, це записано як пункт 2 у написаному та лобійованому ним Мінську-2. Екс-президент хоче розіграти антиукраїнський сценарій «кривавого Майдану-перевороту» на критиці того, за що він сам і його команда виступала роками.

Якщо окупанти спробують використати таке розведення для дрібного просування вперед, то це поставить «хрест» на переговорному процесі і виставить Росію винною у зриві «Нормандських переговорів». Це їй сьогодні невигідно. Протягом останнього часу Росія намагалась використати внутрішні протести та сумнівні дії окремих добровольців у зоні розведення, щоб зірвати переговори, але публічно звинуватити у цьому Україну. Це б дало змогу підірвати санкції. Але не вийшло. Поки що Зеленський перед міжнародними партнерами демонструє виконання технічних вимог, щоб на самих переговорах висунути низку ультиматумів до Росії. Вона, швидще за все, відмовиться їх виконувати, а, отже, усім буде очевидно, що саме Росія саботує процес. Так санкції можуть бути збережені. В Зеленського вже заявили, що якщо переговори будуть провалені, то буде реалізовуватись план Б: розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

З іншої сторони. В таборі деяких опозиційних сил є побоювання щодо майбутньої «Нормандської зустрічі». Не в тому, що буде якась «капітуляція», а в тому, що Зеленському вдасться відкоригувати Мінські договорняки Порошенка у кращу для України сторону. Якщо Зеленському якимсь дивом це б вдалося, то це не тільки виставило б Порошенка та інших союзницьких йому сил в негативному світлі, а й остаточно поховало б їх політичні перспективи. Саме тому, виключно з політичною метою, деякі намагаються підривати ініціативи Зеленського. Тому кількість неадекватних і досить серйозних провокацій зростає щодня. І це аж ніяк не відкидає того, що є і реальні патріоти, які справедливо побоюються потенційних токсичних і небезпечних компромісів щодо Донбасу.


Інвестиційний форум у прифронтовому Маріуполі – яскравий маркер економічної політики Зеленського та його уряду.

Потік гарних слів, гучних заяв, вишуканих обіцянок та футурологічних прогнозів. «Україна – це Apple, що починає свій шлях у гаражі», та? «Ніхто не збирається повертати Приватбанк колишнім власникам», та? Україна дійсно має відповідний потенціал. Якби вона була вільна від корупції, репресивної податкової політики щодо малого і середнього бізнесу та класу олігархів. Олігархів, що грабували і монополізовували різні сфери. Що були президентами. Що володіли «Приватом». Олігархів, що зараз разом отримують нові «плюшки» та кадрові призначення.

За два місяці активної законодавчої роботи «зелена влада» дійсно багато зробила для бізнесу. Бізнесу транснаціонального-міжнародного та бізнесу олігархічного. Саме це можна помітити у більшості економічних законопроектів. Щодо приватизації, концесії, касових апаратів, ФОПів, запровадження ринку землі, податкової амністії, запуску приватників в космічну галузь, гральний бізнес. Нема у всьому цьому найважливішого для України – реальної економічної свободи для підприємництва, зниження податкового навантаження, дерегуляції державних органів. А саме економічна свобода є єдиним драйвером економічного зростання. І інвестклімат звичайно. А це реальна судова та антикорупційна реформи. Реальна деолігархізація та демонополізація, про які поки навіть мова не йде.

Лише після жорсткої критику у ЗМІ та соцмережах і перших протестів влада почала трошки здавати назад. Залишаючи основні репресії і замилюючи очі деякими поступками на словах (щодо ФОПів, ЄСВ, до прикладу). Курс «малий та середній бізнес винен завжди та платить замість олігархів» залишається.


Пасивність політичних та громадських кіл в Україні дивує.

Ресурс влади активно монополізував Зеленський. Ресурс опозиції активно монополізував Порошенко. Усі інші парламентські сили губляться на їх фоні, їх ініціативи залишаються непомітними. Унікальні можливості для створення альтернативних політичних та громадських проектів. Але в альтернативних політичних колах затишшя. В громадському секторі «обезкровлення» після походу серйозного «десанту» з громадських активістів в політику, або самодискредитації-банкрутства внаслідок підтримки тих чи інших політиків. Як наслідок, номінальність, відсутність реальної єдності та проактивності.

Що далі? Різні олігархи вже готують формування нових проектів під «звільнені зони». В Зеленського намагатимуться сформувати свій «пул» добровольчих та антикорупційних ініціатив. В Коломойського вже готують три нових політичних проекти. Пінчук, швидще за все, робить ставку на проект Сенцова та його потенційний союз з Саакашвілі чи іншими політичними середовищами. Так виглядає закрита політична система. Де політиків роблять великі гроші та ЗМІ.


За 29-30 жовтня Верховна Рада ухвалила, або відхилила низку важливих законопроектів. Серед них соціальні, лісові, податкові та інші.

Серед позитивних соціальних ініціатив – це законопроекти: 1150 (що запроваджує штраф до 850 гривень за перевезення дітей не в автокріслі), 2031 (що запроваджує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю), 0869 (що передбачає безперешкодний доступ громадян до пляжів та узбережжя водних об'єктів, включно з морями, річками і т.д., зокрема, через заборону встановлення огорож та право на їх законний демонтаж), 2063 (щодо можливості доступу адвоката до клієнта протягом усього часу), 2045-1 (щодо соціальних гарантій для учасників АТО, зокрема, добровольців).

Чи знайшлись нардепи, що не підтримали згадані закони? По-перше, закон щодо захисту дітей не підтримала більшість партії Медведчука та половина групи Коломойського. Показово утрималась голова партії «Голос» Юлія Клименко. По-друге, противники допомоги особам з інвалідністю також знайшлись у партії Медведчука та групі Коломойського «За майбутнє». По-третє, хто виступив проти вільного доступу до пляжів? Знову більшість партії Медведчука, позафракційних (Довгий, до прикладу), партії Тимошенко та групи Коломойського. По-четверте, не сподобалась ідея розширення можливостей адвокатів половині партії Медведчука. По-п’яте, закон про гарантії добровольців не підтримала майже вся партія Медведчука, половина позафракційних (Деркач, Кіт, зокрема).

На розгляд депутатів були винесені і три «лісових» законопроекти. На доопрацювання були справедливо відправлені 1155 (про ніби-то мораторій на суцільну вирубку лісів, а насправді про мораторій з значною кількістю лазівок для Держлісагенства) та 2173 (про ніби-то встановлення додаткових гарантій збереження лісів, а насправді з лазівками для винищення лісів в окремих зонах та районах). Позитивним тут стало прийняття законопроекту 0873 заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону. Це рішення, на диво, не підтримали більшість партії Медведчука, позафракційних та групи Коломойського, половина партій Порошенка та Тимошенко.

У Раді продовжили вирішувати питання «кнопкодавства». Депутати підтримали законопроект 2148, що передбачає штрафи до 85 тисяч гривень, і відхилили законопроект 1127, що передбачав тюрму для кнопкодавів. Найголовніше тут – це ухвалити в майбутньому конституційний законопроект про позбавлення кнопкодавів депутатського мандату. Та впровадити сенсорну кнопку. Поруч з тим, були депутати, що не підтримали навіть ідею штрафів. Серед них вся партія Медведчука, більшість партії Порошенка та групи Коломойського.

Підтримала Рада і низку двосторонніх антиофшорних угод з США (0001), Малайзією (0002), Кіпром (0003) та Великобританією (0006). Хто спалився? По-перше, американський договір не підтримала половина партії Тимошенко та більшість групи Коломойського. По-друге, кіпрський договір не підтримали половина партії Порошенка, у повному складі партія Тимошенко. По-третє, малазійський договір не підтримала більшість партії Тимошенко. По-четверте, британський договір знову не підтримали в Тимошенко і Коломойського.

Не менш важливий був законопроект 0905 щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону. Він вирішує питання «дирявості» нашого кордону та продажу землі у прикордонних зонах. Не підтримали укріплення кордону в партії Медведчука. Не здивувало.

Важливий політичний тест парламент пройшов під час голосування за проросійську провокацію партії Медведчука. Мова про постанову 2198 про створення ТСК щодо трагічних подій в Одесі у 2014 році, яку розкручували російські пропагандисти. На жаль, її підтримали аж 79 депутатів, зокрема, 32 депутати з «Слуги народу» (Бужанський, Гетманцев, Куницький, Тищенко), більшість партії Медведчука, позафракційні як екс-регіонал Деркач, 6 нардепів з групи Коломойського включно з Констанкевич та Урбанським.


Лише "Слуга народу" та "Голос" підтримали усі три рішення щодо нардепа Ярослава Дубневича. І про зняття недоторканності, і про дозвіл на затримання, і про дозвіл на арешт. Усі інші фракції за два останніх питання дали по нулям.

Маски знято. Тепер зрозуміло хто є прихильником реального зняття недоторканності, а хто ні. А також зрозуміло хто є покривачами і захисниками ТОП-корупції в Україні. І хто має за собою корупційний шлейф і страх.


З усією повагою до професійності нардепа-«слуги» Богдана Яременка, але через секс-скандал він має бути виключений з партії і скласти мандат.

Яременко не просто виявив тотальну невиваженість домовляючись про повію у залі засідань. Не просто виявив аморальність через сам факт взаємодії з повією, але й через зраду дружини та дітей. Окрім того, він ще й збрехав журналістам у спробах «виплутатись» з цього скандалу. І, як виявилось, це було не все. Його щиросердечне зізнання та вибачення ще й стало наслідком розіграшу пранкера, що представився у переписці з Яременком генпрокурором Рябошапкою. Яременко вчиняє не лише аморально, але й по-дурному. І це вже не виправити. Депутат зганьбив себе, а також партію та президента, які йому довірились.

В нас мала була держава у смартфоні, а не «повія для слуги» у смартфоні. Цікаво на якій групі оподаткування та повія, чи ФОП і чи має касовий апарат. Якщо цей «бізнес» не перемогти, то може і дійсно варто зробити як з гральним. Легалайз.


Не вірте "крокодилячим сльозам" нардепки Скороход з "Слуги народу".

По-перше, усі давно мали зрозуміти, що в "зеленому принтері" майже нема місця окремій депутатській думці. По-друге, Скороход засмутилась, бо не протиснула "свої" правки (а насправді Коломойського) щодо відокремленого оператора ГТС. По-третє, "поплакала і знов фіалка розцвіла".


Найважливіший політичний висновок історії з Дубневичем: нардепи від Коломойського намагались врятувати нового партнера. Але рішення пройшло завдяки "Голосу". Ось Вам і "золота антиколомойська акція".

Конфлікт між Зе і Коломойським наростає. А в найнезручнішій ситуації Андрій "КолоБогдан".

oleksii.rohovyk
Олексій Роговик

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації