Олександр Михельсон: Який протест нам (не) потрібен

4 роки тому
Політика
4 299
123
60
12

Отже, ще раз. Конкретна загроза полягає не в узгодженні "формули Штайнмаєра", яке вже відбулося. І ще навіть не в її імплементації в законодавство, на чому наполягає Москва (хоча це вже недобре).

Конкретна і зрима загроза - в тому, що обіцяний владою новий закон про "особливий статус" може не містити тих "червоних ліній", які є в нині чинному законі. І навіть тих, помітно м*якших, запобіжників від капітуляції, які обіцяли можновладці весь вересень, закликаючи просто повірити їм на слово.

Будь-які масові акції повинні бути націлені саме на роз*яснення цієї загрози. А не на Зеленського як явище. Мало того: самих акцій категорично недостатньо, потрібна купа копіткої роботи на всіх можливих напрямках.

Просто виступати проти Зе-команди, по-перше, безглуздо. Це до Порошенка з високим антирейтингом і за п*ять хвилин до виборів можна було прийти з іграшковими свинками нібито з приводу обурення Гладковськими, а насправді - просто для ще більшого зниження його шансів на виборах.

Зеленському перевибори наразі не загрожують, і рейтинг поки що досить високий теж. І, зрештою, що нам потрібно - "шашечки" чи їхати?

Патріотам і громадянському суспільству треба нарешті навчитися досягати конкретних цілей, а не влаштовувати революцію за революцією. Тим паче, в невдалий момент.

На сьогоднішній акції, звичайно, нічого цього ще не буде. Все буде як завжди.

Але починати зміни в тактиці потрібно вже зараз. Часу обмаль.

Десь так.