Olexii Schetinin: Церква, держава і релігійна свобода

3 роки тому
Суспільство
516

Кажуть що є 2 види відносин держави і релігійних організацій - цезаропапізм, який виник у східній Римській імперії та папоцезаризм - який виник у Західній Римській коли єдина церква об'єднувала конгломерат європейських держав і домінувала над ними.

Чи має церква бути державною? Хто на кого має впливати? Наведемо декілька прикладів.

Отож перший приклад США. Коли колонії в Америці були засновані, на континент переселялися представники різних течій протестантизму. Розглядалося питання про встановлення кальвіністської диктатури, але врешті решт було прийнято рішення про відсутність державної церкви. На сьогоднішній день США є більш релігійною країною ніж більшість європейських. Відсутність монополії однієї релігії призвела до створення т. зв. "ринку релігій" коли церкви реальними діями, а не силою держави мають набувати людей.

Другий приклад - українські землі у складі Російської імперії. Впродовж ХІХ ст. відбувалося уніфікування всього українського релігійного життя за імперськими зразками, що призвело до відчуження українського селянства від традиційної церкви. Попри законодавчу встановлену монополію державна церква не могла зупинити вихід частини селянства до протестантських громад штундистів, на які був навішаний негативний ярлик сектантів, який активно прищеплювався імперською пропагандою кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Завдяки монополії державної церкви відчужилася від неї і українська інтелігенція Наддніпрянщини - тому пізніше і підтримала частково радянську владу.

Закінчилось все ми знаємо чим - падінням імперії, а з нею і державної церкви і безбожними п'ятирічками. Сьогодні, коли штучно підтримуваної радянської суспільної моралі немає, ми бачимо колосальне її падіння серед українського суспільства. Перші місця у світі по дитячому алкоголізму, наркоманія ітд.

Можна наводити і інші приклади. Церква могла бути формально державною, але у країні не було її монополії, тобто була свобода віросповідання. Приклад - Англія. Саме завдяки цьому християнин Вільям Уілберфорс присвятив частину свого життя відміні рабства у Британській імперії, на основі своїх християнських переконань, що і було зроблено. Про життя цієї видатної людини навіть зняли фільм у 2006 р.

Так само світлим місцем була церква в часи апартеїду в ПАР, коли держава практикувала жорстку сегрегацію, а протестантські церква країни цю антихристиянську практику відкидали і приймали людей всіх кольорів шкіри.

Ще один негативний приклад - Франція. За умов придушення свободи віросповідання, коли держава підтримувала силову монополію однієї церкви країна стала породженням антиклерикального Просвітництва (хоча деякі просвітники-антиклерикали підтримували християнство як явище), яке, у свою чергу породило криваву антиклерикальну революцію. В обох випадках - Російської імперії і Франції була підтримка державної монополії однієї церкви.

Секуляризм та секуляризація.

Відділення церкви і держави один від одного у значенні не втручання одного у справи одного (у справи інституцій, але не у справи суспільства) це одне, а повне усунення церкви із суспільного життя (секуляризм) це інше.

В сьогоднішніх умовах низка церков України проводить величезну роботу - в тюрмах, дитячих будинках, годує бідних безкоштовно ітд. Однак, більшість того що можна прочитати про церкву у ЗМІ - матеріали про політичні скандали пов'язані з церквами, або про негативний вплив церкви.

Підсумовуючи.

Є нездорові відносини, коли держава підтримує монополію однієї церкви на своїй території. Має завжди негативні наслідки. Знищення церкви на основі секулярної ідеології - теж має негативні наслідки. І є третій варіант: коли держава і церква відділені від одного, але не відділені від суспільства. Є нормальним варіантом існування цих двох інституцій. Відсутність свободи віросповідання та совісті чи за умов монополії однієї церкви, чи за умов силового сукуляризму теж має негативні наслідки.