Ольга Ревенчук: Дежавю або відчуття 2013-го року

6 років тому
Суспільство
3 008
142
38
1

Таке відчуття було в 2013-му.

ЗМІ верещать несамовито, втратили всякий стид. Поширюють фейки, розчлєньонку і пропагаганду ворога. Мракобісся, теорії заговорів і битву екстрасенсів.

Журналісти, акредитовані в «МГБ» недоутворень, невизнаних навіть всякими недоабхазіями. В ізгоїв серед ізгоїв. Дають цьому «МГБ» копії свого паспорта і особисті дані. Не бояться ворожого «МГБ». Бояться, щоб українці не взнали про співпрацю з ворогом.

Це все називається свободою слова\стандатнами бібісі\«другім мнєнієм».

На каналах – колишні функціонери уряду Овоча\Йулі\Йущенка\Кучми + Кравчук. І сопяки-активні учасники євразійських проектів рашки. Тепер вони – експерти. Кожну подію вивертають в Зраду. На каналах Гаді\Червоненки\Сааки з відвертим колабораціонізмом. Воєнні експерти з послужним списком «викладач акторської майстерності» або «гонщик».

Дійшло до того, що з нафталінової шафи дістали піховшеків і сєнтябрів. Самим журналюгам, мабуть, стидно настільки шкваритись.

Вони кажуть, що ворог не в росії. Ворог – корупція. А 10 000 вбитих і 24 000 скалічених – то ніщо. Так, пил під ногами великих квартирних борцунів. А росія взагалі ніпрічьом. Побігли фоткатись під вивіскою «русского дому» в Україні.

При цьому членів антикорупційних ГОшок пачками ловить на гарячому ГПУ - на рекеті.

Засилля кремлівських пропагандистських штампів.

Фейкові соцопитування.

Фейкові «лідєри мнєній» з десятком тисяч лайків і двома десятками послідовників на перфомансах.

Фейкові «активісти», яких звозять автобусами. «Активісти» за викликом.

Фейкові «захисники Вітчизни» з фейковими пораненнями.

Фейкові «ветерани АТО», затримані в процесі перевдягагння в «ветеранів». В форму з медалями, до речі.

Фейкові «праві сили» з більшовистськими лозунгами і лідерами-кацапами або свідками славянського братства – неосовка.

Тобі знов, як в 2013, страшно відкрито підтримати інтереси України як держави, бо зразу набіжить купа свідків Зради запише тебе в розстрільні списки «порохоботів».

Свідок Зради розкаже, що Україна – «нєсостоявшаяся страна», яка от-от чи то розвалиться, чи то замерзне без газу. Що Україну продали американцям. Що всі попухнуть з голоду. Заводи закриють, ліків не буде, ліси вирубають, річки вип’ють, землі вкрадуть і засіють ріпаком. І взагалі, всі помруть.

І оце недоказане свідками Зради «…без росії».

Так, так, в кінці кожної фрази свідків Зради є три крапки і недоказане «без росії».

Бо ми все це вже чули.

3 роки тому.

Тоді казали те ж саме, слово в слово, але не соромились додавати «без росії».Казали росіяни.

Коли в 2014 ми збирали грьобані тривожні чемоданчики і чекали російські танки в Києві – нам з Запаркання кричали те саме. Але ми тикали факи і робили своє.

А тепер що? Маємо слухати, бо це, виявляється, «другоє мнєніє»? «Мнєніє» людей, які вчора казали про розіп’ятого хлопчика, снігурів і монтажну піну? Для чого їх слухати?

Байдуже, що СБУ вже 2 роки виловлює адмінів продажних російских груп, які мають зрадофільсткі акки. Байдуже, коли стрічка свідка Зради не відрізняється від стрічки недороса. Байдуже, коли солдат ЗСУ пише, що в «армії динири» краще.

Відкрито підтримаєш інтереси України як держави – отримаєш погрози. Від тих, хто хоче перетворити Україну в Сомалі, аби реалізувати свої інстинкти гіві-моторол і дорватись до корита будь-якою ціною. Навіть ціною держави України.

Новини про найменший успіх України переходять в розряд підпільних. Ці новини замвочуються в ЗМІ або подаються викривленим і маніпуляційним сюжетом. Коментарі держустанов щодо резонансних подій ігноруються ЗМІ. Замовчуються і приховуються.

Це і є повзучий реванш. Це і є ті українські гниди.

Невже вони думають, що ми такі дурні? Що не бачимо цього? Що не можемо скласти до купи 2 і 2?

Враження, ніби ми повернулись в 2013-й. Відчуття ті ж.

Це все вже було.