site.ua
Олександр Мєняйлов
sandbox

На небосхилі маяк...

На небосхилі...

На небосхилі стоїть одинокий маяк,

Ще світить промінь та палахкоче.

А крізь пітьму йде чумак,

На спині зорі несе й шепоче:


Про життя та про смерть,

Про радість та долю, тяжку і легку.

Захоплює часом нас круговерть,

Танцюємо з вітром - життя у танку.


Йде він поволі та зірки розсипає.

Як сонечко з листям грає у марі,

Про себе десь тихо пташка співає;

І лине вона лише для примари.


Щастя пташине напевно у тому,

Серед хмар собі жити, співати.

Що правда, людське не пізнати нікому,

Ще маєм його ми для себе знайти, відшукати.

sarleon
Олександр Мєняйлов

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації