Зима

Сонце знову вкрило хмари,

Сніг пливе, летить, буяне.

Шелест вітру, лісу чари,

Вкрили гори, стéпи - марно.


Краплі йдуть, дощу немає.

Лине досі світом, кажуть,

Дбає, не забув, чекає?

Та чи знає, вірить мабуть?


Рвуть дерева, гілки й хати,

Стогне натовп, плинуть тучі:

Щастя прагнуть все дістати,

В душі лізуть собі, кручі.


Весна зійде, стане день,

Промінь світла десь впаде;

Вийдуть квіти, пройде злива,

Земля цвітом поросте.

sarleon
Олександр Мєняйлов

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації