Чи зможу стояти я далі, не знаю;
Чи впасти, злетівши, зірватись?
А може не стало ще миті? Блукаю,
Крокую й іду, ще й втекти намагаюсь.
На звіра полюю, спіймати бажаю,
Людиною кличуть, від себе втечу.
Арканом стискають, а я все ховаюсь,
Усюди кроки́ я болотні знайду.
Можливо вполюю, можливо схоплю;
Уб'ю у собі ту істоту жахливу -
Що рве та ламає, допоки я сплю.
Гуманність? То звір, що показує гриву,
Вона так як пломінь горить, не згасає;
Душі там немає, там зірка одна!
Впаду, та злетівши посланець здіймає,
Посеред пустелі звучить десь струна.
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація