Йдучи до герцю власних мрій, ти загубився. Ти втратив сенс, втратив свій єдиний орієнтир.
Полум'я, що ще палало, нарешті згасло. Нікого поруч немає, щоб це побачити. Ніхто не засудить, ніхто не допоможе. Лиш тільки втративши все, ми здатні віднайти новий світ.

З уламків старого світу кожен здатен відшукати шлях до власного майбутнього. Тільки під час теперішнього ми здатні знаходитись у минулому, блукаючи нетрями пам'яті, й одночасно мріяти про те, що ще не настало. Ми залишаємо себе самих там, де нас ніколи не має бути. Світ довколо розчиняється у часі, а разом із ним - всі можливості, почуття, думки та порядок, і тільки той, хто готов іти далі - отримає все.

Дорога з'являється під ногами тих, хто йде. Тільки той, хто здатен втративши все рухатись далі, здатен стати новим володарем власного світу. Тільки втрачаючи все, ми звільняємось від тягаря, що мозолив нам шию. Тільки вільна людина зможе стати царем над царем - віднайти свою стежинку до раю.

Старі правила перетворилися на пил, і тільки ми здатні їх розвіяти. Цей пил осяде на руках тих, хто не здатен змінитися, хто не бажає вмирати. Тільки померши, ми здатні воскреснути у новому порядку, осягнувши його власною душею. Тільки той, хто здатен віднайти порядок у власному серці, здатен керувати собою.

Старий світ у вогні, і тільки ти здатен віднайти у ньому новий порядок.










sarleon
Олександр Мєняйлов

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації