Сергій Горбачов: Сальто фейсом

8 років тому
Суспільство
16 863
1 594
39

Деякі політики "з минулого" хочуть повернутися. Зазвичай - після кінської дози наркотику "звичка до celebrity".

Тим, хто зберіг хоч якісь остаточні залишки інтелекту, це вдається більш-менш нетравматично.

А деякі повертаються блискучим сальто фейсом об зачинені двері.

Особливо ефектно повернення виглядає, коли фейс накачаний ботоксом так, що становиться практично невпізнаним.

Фото: 2013 - Andriy Bashtovyy / RadioSvoboda.Org (RFE/RL); 2016 - канал "112".

І лише турбота прихильного до репатріанта у політику телеканалу, який титрує нашого героя, дозволяє ідентифікувати вічно юну Ганну Герман.

Хоча - сумніви залишаються: вона? не вона? Може, Білик? Ні, таки Гануся - радість наша.

І хоча в Україні політиків не люблять тотально - як клас - Герман зуміла завоювати нелюбов загальну, ідеальну, чисту, як сльоза політикана.

Її повернення не лишилося непоміченим: реакція соцмереж була вибуховою: це м'яко кажучи :)

Ну й запитання ставлять якісь ... ееее ... трохи неполіткоректні:

- Де в неї розум? Тьотка остаточно мозок втратила?

- Канал, який кличе такого "експерта", взагалі глядачів має за бидло?

- і ще приблизно такі ж самі...

Принагідно згадалася мені одна історія часів пізнього Ющенка.

Тоді в газеті "Комерсант-Україна" була рубрика "Дні народження": коли напередодні уродин відомої людини співробітник редакції дзвонив іншим відомим персонам і запитував: а чи не хочете привітати? Наступного дня поздоровлення виходило в номері з фото іменинника.

Когось вітали, як то кажуть, "з першої спроби" (Ступку, Бенюка, Вакарчука, наприклад: взагалі - для діячів культури це було не проблема).

Трохи складніше було з персонами з бізнесу, але, як правило, 2-3 дзвінків вистачало.

Набагато більше проблем було з політиками: подекуди не вгадаєш, хто кому вовк :) В середньому - 4-5 дзвінків: хоча бувало і до десятка.

Однак навіть тут, серед політичного паноптикуму, серед осіб з десятком відмов від поздоровлення, Ганна Герман була поза конкуренцію: 23 квітня, коли треба було готувати поздоровлення тодішній голові парламентського комітету з, прости Господи, "свободи слова" ("за посадою" мали поздоровити) було жахіттям: бо від пропозиції привітати Ганнусю народ жахався, як чорт ладану :)

Абсолютний рекорд вона встановила у 2009 році, коли 14 (чотирнадцять) осіб відмовилося поздоровити: і тільки п'ятнадцятого ми умовили з величезними труднощами.

Таке треба вміти :)