site.ua
топ-автор

Меня нельзя на улицу выпускать.

Покупаю у бабульки шелковицу. Рядом другая бабулька общается с покупательницей.
Такая, знаете, квадратная и низенькая тумбочка, если сверху бокал с пивом поставить - не упадёт.
Спрашивает:

- Это что у вас такое?
- Порічки.
- Голубика штоле?
- Не знаю, все життя кажу "порічки", мати казала "порічки", бабця казала "порічки", може воно і голубіка. Скуштуйте!

Тумбочка пробует:
- Это ж смородина! Что вы мне голову морочите! Неужели трудно по-русски говорить, я мову не понимаю!

Ну тут уж у меня забрало упало, да:
- Тобто, слово "скуштуйте" ти зрозуміла? Сжерти щось нахаляву ви завжди, сцуко, розумієте.
Тумбочка обиделась:
- Вас это вообще не касается!
Но меня ж хрен остановишь, когда забрало упало:
- Конечно ж не касается. Это ж не ко мне домой русские на танках приехали непонимающих ебанашек, типа тебя, защищать.
- Ты больная! - пропищала убегающая тумбочка.
- Ты даже не представляешь насколько! - никак не могла остановиться я.

А порічку я хотела купить, раз уж покупателя распугала до всирачки, но бабця каже:

- Я тебе пригощу, дитинко. Ти не хвора, то та курва йобнута!

tanyaadams
Tanya Adams

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації