​Курка - не птах, Укрпочта - не банк

День піонерії у 2020 році ознаменувався ще однією подією, котра на перший погляд не має нічого спільного з нашим комуністичним минулим. Але душком тхне. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку» (р.№ 2788-д від 04.05.2020) і має намір в такий спосіб збільшити частку держави в банківській системі України, яка і так сягає вже 60%.

В одному зі своїх нещодавні матеріалів я детально описував ідею, зашиту в цей проект: зробити з Укрпошти в тому числі і банк. Мало того, що попередники Смілянського та і сам чинний глава підприємства організували з Укрпошти супермаркет, аптеку і таке інше. Укрпошта, функцією якої є надання якісних послуг поштового зв'язку, поряд з конвертами й марками, продає не лише побутові товари й продукти харчування. За роки незалежності мережа національного оператора поштового зв’язку, що налічує понад 11 тисяч відділень, і який є державним монополістом в цій галузі, суттєво трансформувалася. А тепер з неї хочуть зробити ще й банк.

На перший погляд, чому б і ні? Але причина в тому, що нинішній широкий спектр операційної діяльності (послуг, які представляє Укрпошта, а їх понад 50 за даними офіційного сайту) на думку керівництва недостатній для ефективної роботи ПАТ «Укрпошта».

В грудні 2017 року Національний банк України (НБУ) дозволив національним операторам поштового зв’язку надавати фінансову послугу з переказу коштів і брати участь у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах. На сьогодні через усі відділення поштового зв’язку Укрпошти здійснюється не лише виплата пенсій та грошових допомог, а й приймаються будь-які види платежів, надається послуга з пересилання поштових переказів та інші фінпослуги.

На початку цього року тоді міністерка фінансів України пані Маркарова виступила з гучною й вкрай потрібною заявою. «Кабінет Міністрів України має намір у 2020 році переглянути стратегію держбанків для якнайшвидшого скорочення державної частки», - сказала вона.

Нині частка державних банків скоротилася в чистих активах і депозитах населення до 54.1% та 62.4% відповідно (для прикладу, в інших країнах, у 2013 р. частка державних банків у загальному обсязі активів банківської системи Німеччини склала 27,8%, Бразилії – 34,4%, Мексики – 14,1).

Як буде за уряду Шмигаля поки що невідомо. Принаймні його програма на 88 слайдів не містить інформації щодо намірів зменшувати державну частку в банківській системі України. Окреме питання, за чий кошт буде організовано захист приміщень відповідно до «Правил з організації захисту приміщень банків в Україні»? Чи за це знову заплатять з державного бюджету, як то було зі скандалом з доставкою пенсій? Хто забув, нагадаю, що у 2019 році уряд виділив Укрпошті 500 млн. грн. компенсації за доставку пенсій з державного бюджету.

Свою ймовірну майбутню банківську діяльність «Укрпошта» тісно пов’язує з ПрАТ «Укркарт». Кінцевий бенефіціар (з 2019 року) ПрАТ «Укркарт» фінтехінвестор Ігор Фісун в інтерв’ю Українським новинам наприкінці минуло року сказав щодо співпраці з Укрпоштою наступне: «У нас є контракт до 2022 року на процесингове обслуговування 5000 терміналів «Укрпошти». Роль фінтехкоманди полягає в тому, щоб допомогти розширити мережу терміналів, забезпечити їх функціонування і обслуговування. Для нас «Укрпошта» є одним з ключових проектів. Також в разі, якщо на рівні держави буде прийнято рішення надати «Укрпошті» право емісії карток, то ми також допоможемо це реалізувати». Відтак законодавче врегулювання саме банківського функціоналу Укрпошти неабияк розширює поле для співпраці з цією компанією, котра має доволі сумнівну репутацію й може стати інструментом майбутніх фінансових оборудок не в інтересах держави в особі державного банку «Укрпошта».

І тут на перший погляд не має нічого кримінального, аби не кримінальні справи, котрі тим чи іншим чином пов’язані з Укркарт.

Ще в 2017 році інтернет-видання FinClub опублікувало журналістське розслідування, де детально описуються ризик такої співпраці. «Найперший крок «Укрпошти» в бік перетворення в поштовий «банк» завів компанію в епіцентр скандалу. Для того щоб створити мережу POS-терміналів, «Укрпошта» погодилася заплатити 215 млн грн за послуги процесингу компанії «УкрКарт», яка фігурує в кримінальних справах, які її компрометують», - йдеться в матеріал, з яким можна детально ознайомитися тут .

Питання актуальне і до нині, бо контракт з Укрпоштою діє до 2022 року. Умови і вартість цього контракту звісно можуть зазнати суттєвих змін у випадку ухвалення закону, який перетворить Укрпошту на банк. І тоді гроші рахуватимуть інші.

Проведений в 2017 році тендер, який виграв Укркарт, експерти назвали сумнівним з точки зору репутації переможця, який на той період вже фігурував у низці кримінальних справ. «Найдешевший – не завжди найкращий, тим паче якщо йдеться не про суб'єктивні думки, а про конкретні кримінальні справи», – прокоментував тоді для FinClub член наглядової ради ПриватБанку Артем Шевальов.

Наприклад, в рамках кримінального провадження № 42014100000000598 від 12 червня 2014 року в листопаді 2016 року було проведено обшук квартири голови правління «УкрКарт». Станом на 2017-ий рік в ЄРДР також було виробництво № 12015100040006353 від 1 травня 2015-го, в рамках якого голова «УкрКарт» підозрювався у використанні свого службового становища, щоб перерахувати 4,2 млн грн «Укртранс-Груп ЛТД» за розробку ПО. Суд вказав, що голова «УкрКарт» «достовірно знав, що ця компанія не виконуватиме умови договору щодо поставки програмного забезпечення». І це далеко не повний перелік.

Сам замовник Ігор Смілянський тоді прокоментував це так: «Усі відповідні документи з МВС переможці надали». І далі підкреслив, що «у нас в країні на всіх є якийсь компромат або справи». «Але заяви, статті в пресі тощо не є підставою для недопуску до тендеру. «УкрКарт» працює з 16 банками», – підкреслив Ігор Смілянський. В «УкрКарт» не відповіли на запит FinClub.

Аби не пірнати в нетрі усіх проваджень що стосуються нинішнього партнера «Укрпошти» пропоную вам ще одне журналістське розслідування, де купа посилань на судові постанови, відкриті провадження та порушені кримінальні справи, в яких тим чи іншим боком фігурує «Укркарт».

І тут дійсно важко не погодитися з висновком автора, що перетворення Укрпошти на банк та співпраця з компанією з сумнівною репутацією може стати черговою кормушкою для тих, хто довгі роки заробляв на різних схемах, що базуються на недосконалому законодавстві України. Іншими словами така собі «корупція в законі».

Валерій Клочок, політичний та економічний експерт

Мій телеграм https://t.me/vklochok