Тренди меблевої індустрії

Автори: Микола Вікнянський, Валерій Пекар

Зміни у способі життя та роботи, викликані епідемією, настільки глибокі, що породжують масштабні зрушення майже у всіх секторах економіки. Ці зміни зачіпають структуру попиту та споживчі стереотипи, систему організації галузі та інше. Практично всі базові тренди почали проявлятися ще задовго до нинішньої кризи, а криза їх значно прискорила. Давайте подивимося на них зблизька. Якісь тренди будуть вам знайомими і звичними, водночас інші можуть розвернути споживчу поведінку на 180 градусів від того, що було звичним та очікуваним ще кілька місяців тому.

Житло

Віддалена робота, яка раніше була способом життя порівняно невеликих груп на кшталт фрилансерів, нині стала масовим явищем. І хоча частина людей повернеться в офіси, але віддалена робота вже нікуди не подінеться: більшість офісних працівників хоча би кілька днів на тиждень буде працювати вдома. А це суттєво змінює вимоги до житла та домашніх меблів.

По-перше, домашні меблі зазвичай не пристосовані для роботи з точки зору ергономіки, і тому є ризик отримати хронічні болі у хребті та суглобах. Ставити вдома меблі, виготовлені для офісу, безглуздо. Потрібно щось інше, багатофункціональне, гнучке і за дизайном «домашнє».

По-друге, якщо ми приїжджаємо додому лише поспати, наші вимоги до житла і меблів в ньому є абсолютно іншими, ніж якщо ми тут і працюємо. Тренд на віддалену роботу породжує запит на зонування житла, де створений особистий простір для різних членів сім’ї, а ще є особливе місце для хюґе (hygge, модне скандинавське поняття, що означає затишок, комфортне спілкування та відчуття благополуччя) та mindfulness (усвідомленість, життя «тут і зараз»). Та й загалом, великий тренд, який можна було би назвати «креативне місто», руйнує концепцію спального району — тепер ми тут і живемо, і працюємо, і відпочиваємо, і розважаємося. Ринок нерухомості навряд чи зможе швидко відповісти на нові запити, і тому ми спостерігатимемо котеджний бум — а меблювання котеджу висуває інші вимоги, ніж звичайна міська квартира.

Крім того, певні категорії споживачів взагалі почали неохоче інвестувати в оснащення житла, вважаючи, що лише емоції та враження варті грошей, а житло можна орендувати — і тут виявилося що в орендованому незручно перебувати вдень, бо у «спальній» квартирі для цього нічого не передбачено.

Тренд повернення від оренди до власності має й протилежний тренд (так часто буває, коли суспільство ускладнюється і виникають нові соціальні групи з різними, часом протилежними звичками). Багато мóлоді, навіть маючи можливість придбати житло, обирає оренду чи навіть co-living — спільне проживання людей зі спільними цінностями і стилем життя. Це так само потребує інших підходів до меблювання.

І ще один наслідок віддаленої роботи. Ми почали цілодобово чути сусідів, у цьому мало задоволення — а значить, важлива звукоізоляція. Так само вийшло на новий рівень питання безпеки: очікування зростання кримінальних загроз збільшує попит на відеоспостереження, потаємні кнопки виклику, броньовані двері тощо.

Проілюструємо зміну споживчих прагнень ще кількома ідеями. Багато років люди поступово відмовлялися від ідеї кухонних меблів як сховища запасів і посуду, адже багато посуду не потрібно, бо посиденьки з дому перейшли в ресторани, і так само не потрібне сховище продуктів, бо немає сенсу запасатися. Кухні робили швидше для краси, ніж для функціональності. Однак поступово виник тренд готувати вдома, підживлений книгами і телепередачами. І раптом виявилося, що цей тренд став головною течією, мейнстрімом у часи карантину. Люди повернуться у ресторани, але готування вдома буде більше, ніж раніше.

Так само зовнішній вигляд, а не функціональність стала головною вимогою до так званих «стінок», від яких від яких ми багато років звільняли свої квартири, — і раптом ми виявили, що нема куди скласти запаси на кілька тижнів.

Коли ти користуєшся чимось раз на тиждень, наприклад, кухонними меблями, то вони більш-менш влаштовують, а коли три рази на день, то може виявитися, що вони взагалі не придатні для життя. Загалом, багато що з розваги знову перетворюється на предмети щоденного побуту.

Завершуючи огляд меблів для житла, зазначимо: значно підвищуються вимоги до ергономіки, надійності і дизайну, а пафосність зменшується. І дуже посилюється тренд на екологічні матеріали, відмову від шкідливих (таких, як формальдегідні смоли тощо) чи таких, що асоціюються зі шкодою для здоров'я. На тлі загальної стурбованості здоров’ям та екологічності саме меблі будуть часто опинятися у фокусі уваги.

Офіс

Тут найбільшою мірою проявляються нові тренди: віддалена робота, нові організаційні культури, нові професії, штучний інтелект тощо. Офіси потрібні, але зовсім не такі, як до кризи. Головна риса нового офісу — гнучкість, адаптивність. Офісний простір буде зменшений і краще пристосований до режиму, коли всі співробітники один або кілька днів на тиждень працюють віддалено, — це реалізується через концепцію hot desk, коли співробітники не мають виділених робочих місць, а займають вільні місця, буваючи в офісі. Це потребує абсолютно іншого підходу до меблювання. Столи, крісла та інші предмети мають бути легко пристосованими до людей різного зросту і комплекції, різних звичок та стилів життя.

Також дуже важливими є простори для нарад і зібрань, бо віддалена робота робить періодичні фізичні зустрічі важливішими. Підуть у минуле довгі прямокутні столи, притаманні ієрархічним управлінським культурам..

Збільшується попит на коворкінги через їхню більшу гнучкість та небажання орендарів займатися господарськими проблемами. Меблі для коворкінгу так само відрізняються від традиційного офісу більшою гнучкістю, адаптивністю у використанні.

Також нікуди не подінеться тренд гігієни офісного простору. Компанії відмовлятимуться, наприклад, від поверхонь, які важко мити. Так само, як і вдома, буде менше запит на пафосність і більше на екологічність матеріалів.

Торгівля та інші публічні простори

Схоже, торговельні центри втрачають свій статус храму сучасності — центру тяжіння всіх людей міста. Криза сильно вдарила по роздрібній торгівлі, і не факт, що вона відновиться в повному обсязі: після кризи хоч і буде відкладений попит, але водночас значно менша купівельна спроможність, а певна частина торгівлі пішла в онлайн і більше не повернеться. Водночас стане помітним великий тренд на зменшення споживання.

Тому основною характеристикою післякризового торговельного простору стане гнучкість: щоразу нові товари, бренди, підходи до мерчандайзингу та заманювання покупця. Торговельні меблі мусять відповідати цьому виклику, хоча поки що незрозуміло, як саме.

Зміна споживчих звичок

Окремо хочеться зупинитися на споживчих звичках і стереотипах, які змінюються внаслідок кризи, — хоча насправді нові тренди давно набирали силу, але були проявлені здебільшого серед окремих груп споживачів.

Великий тренд більш відповідального споживання має свої корені не лише в прагненні захистити планету, а ще й у згаданому вище тренді більшої цінності нематеріальних речей — вражень, навчання, подорожей тощо. На наших теренах до цього додається скорочення обсягу доступних грошей внаслідок кризи. Тепер до меблів ставитимуться як до довгої інвестиції, яка служитиме не роками, а десятками років. Це означає, що мода відійде на другий план, поступаючись ергономічності, надійності та (мульти)функціональності. Префікс «мульти-» породжений багато разів згаданою вимогою гнучкості: протягом тривалого часу зміняться і склад сім’ї, і споживчі звички, а меблі мусять служити і служити. З часом свобода і гнучкість цінуватимуться більше, ніж власність, і меблі мусять відповідати цим прагненням.

Нове покоління надає перевагу насиченим та природним кольорам, вітає фьюжн та гумор у дизайні (та й загалом всякі постмодерністські штучки, на кшталт дизайнерських «цитат» з популярних фільмів). Стає менше гострих кутів. Надзвичайної важливості набувають тактильні характеристики — як відчувається поверхня на дотик. Та й загалом, інші органи чуття стають в один ряд: звук, з яким меблі риплять, запах, кінестетичні відчуття від складання-розкладання так само працюють на хюґе, як і зовнішній вигляд та текстура. Житло майбутнього неможливе без зелені і води, і це жодним чином не сумна герань на підвіконні і не запасне відро на випадок вимкнення водогону.

Значні зміни відбудуться у сприйнятті брендів. Бренд — це позитивна обіцянка, але старі бренди асоціюються зі старими часами, і зовсім непросто буде довести, що ти такий же молодий, як твої споживачі. Модні бренди поступляться новим, які несуть функціональність та надійність, отже, з’явиться багато нових брендів на заміну старим.

Нові звички впливатимуть і на характер попиту, і на канали продажу. Замість відкладеного попиту (купівля того самого товару тим самим способом, але з відстрочкою) отримаємо альтернативний попит — купівля іншого товару через інші причини іншим способом (онлайн чи на замовлення або якось інакше — наприклад, купівля ліцензії на 3D-друк авторського дизайну). Виробники, що орієнтуються на традиційний спосіб та традиційні канали, ризикують проґавити новий (альтернативний) попит.

Глобальні ланцюжки цінності

Завершимо наш огляд трендів змінами у глобальних ланцюжках цінності. Внаслідок кризи Китай знову опинився далеко, тому відкрилися можливості для “Made in поближче”, хай навіть це буде трохи дорожче, але тут і зараз із гарантією вчасності. Водночас по всьому світу зростає протекціонізм, і це означає не лише патріотизм споживачів («купуй українське»), а й необхідність альянсів з місцевими виробниками, щоб зайти на їхні ринки та сприйматися там як свої.

Загалом у нинішніх умовах зростає важливість всіх форм співробітництва: кластери, альянси, кооперативи, картелі тощо. Ключовим словом тут є довіра всередині професійних спільнот, і вона формується всередині таких об’єднань, як Українська асоціація меблевиків.

Додатковий матеріал: відеозапис вебінару «Світ після коронавірусу».