Віталій Бєлов: Форпост заходу. Або чому Путін не нападе?

3 роки тому
Політика
2 316
74
1
9

Ви напевно, бачили дрібних гопніків. Або дрібних тупих собачок. Побачивши випадкового перехожого, вони заливаються гавкотом та прямують на жертву. Гопник ще кричить: «Я тобі ікла повириваю, тримайте мене семеро, я налаштований серйозно».

Будь-які крики такого типу вказують на їх розрахунок. Не маючи достатньо сили для перемоги у відкритому двобої, вони влаштовують цирк / психологічну операцію. Їхнє завдання – знизити здатність до опору, залякати, підкрастись поближче.

Бо якщо сил вистаxає? ці курви стрибають та гризуть.

Як себе краще поводити?

Маєте сили – бийте.
Не маєте сили – спокійно, обережно відходьте, зберігаючи контроль над ситуацією. Тоді, найчастіше, шавка не нападе.
Якщо повернутись спиною та перестати помічати загрозу, тварюка побачить страх та спробує вкусити зі спини.

То чому ж Путін не нападе?

Росія довела нездатність проводити масштабні сплановані операції. Тому, вони зможуть спробувати захопити 3 села. Але дойти до Дніпра – надто складно для тих пацанів.
Росія демонструє розвал системного управління. Окремі інститути повністю розвалюються через недолигухи керівників. Війна – це системне рішення, яке потрубеє планування. Я все ще вірю у здатність Росії спланувати військову операцію. Проте не верю у здатність організувати масштабний спланований наступ.
Путін сам собою – вже старий дідуган. Ходять плітки, про те, що він вже рік не виходить із бункера, в якому ховається від корони. В таких умовах, його найбільше бажання – не розхитувати лодку. Його дії наразі, не виходять за ці межі.
Суперник рівня шавка не нападає у відкриту. Психологія «іхтамнєт» потребує прихованої підготовки. Тут, навпаки підготовка відкрита.
Україна стала форпостом західного світу. Ні, ми не стали цивілізованою країною, за яку бореться Європа. Ми буферна зона, яка рятує світ від варварів. Вони платять нашою кров*ю за свій спокій. Це набагато дешевше, ніж утримувати Путіна на кордоні із Польшею. Тому нас будуть захищати не американські солдати, а американська техніка.

Чого я очікую?

Бряцання військами.
Загострення на фронті із людськими жертвами (середніми за рік).
Можливо, обмежених військових дій (умовна Мар*їнка.)

Що робити?

Підримувати військових, які будуть нас захищати у випадку чого.
Очікувати агресію, готовувати до агресії, вести себе ніби агресія реальна. Бо як розслабимось, Путін таки може напасти.
Зберігати спокій. Бо нервові реакції у тилах – це якраз те, чого ворог очікує. Якщо ми будем зберігати робоче, спокійне, уважне ставлення до загрози, вона ймовірно не станеться. Бо я думаю, що її основна мета – перевірка реакції населення, та залякування населення, а не військових. Тому зберігати уважний спокій – наша ключова мета.

І, пам*ятайте. Війна не почнеться, вона вже йде.