Yevhen Bulavka: Щодо назви Україна

3 роки тому
Суспільство
2 376
42
5

Оскільки в Росії історичну маячню Путіна вже визнають науковою, і напевно стануть вивчати на рівні робіт товариша Сталіна, не зайвим буде освіжити власну пам'ять. Тому що ці ідеологічні конструкти стануть нав'язувати нам з новою силою.

Перше, до чого він вдався ще кілька місяців тому, - це самі назви Україна та українці. І тут, зрозуміло, відсилання до поняття окраїна, та йому подібним.

Більше того, таке трактування не чуже і українським історикам. Не збираючись вступати ні з ким в дискусію, хочеться висловити декілька думок, які лежать на поверхні.

В слов'янських мовах слово "край" має кілька значень, одне з них - просто територія. Рідний край.

Українською "страна" так і буде - країна. Таке ж слово, але з іншим наголосом вживається у сербсько-хорватській.

Для української притаманна взаємозаміна у/в, залежно від правопису. Вкраїна - це вже трохи інакше звучить, ніж Україна, погодьтесь.

Як правило, з часом на історичні факти накладається багато штучних ідеологічних нашарувань. Раніше люди з цим не морочились. Та й саме поняття нація достатньо пізнє.

Мовами багатьох народів світу їхня самоназва звучить просто "люди". Або "справжні люди", як у чукчів.

Чи, наприклад, україномовні мешканці деяких близьких до Волині регіонів Білорусі не мають жодної ідентичності, і називають себе просто - "тутейші".

Це до чого - ніщо не заважає бачити в слові Україна просто край, країну, а українці - його мешканці. Тобто - краяни. А "окраїна" - то вже те, що чується сучасному вуху, і те, як з ним працюють ідеологи.

Це значить що і путінські "пояснення", само собою, слід викидати на смітник. Але й самим українцям, на мою думку, не варто ні комплексувати, ні вдаватись до надмірного пафосу.

Як правило, все значно простіше.