Почну з простого: виключення Дубінського з фракції та санкції проти Медведчуківських каналів та частки бізнесу спричинили незрозумілу для мене тенденцію, коли частина проукраїнських активістів та політиків почали якщо не відкрито підтримувати Зеленського, то як мінімум - говорити про якусь зміну курсу Президента України і його адміністрації.
На мою думку, це цілковита фігня і шкідливе самонавіювання, бо:
Хочу нагадати, що в Офісі Президента продовжують працювати Єрмак і Татаров, Смірнов і Подоляк. Криза з КСУ не вирішена, системна корупція в державі продовжується (просто має трохи інші прізвища, ніж рік, два чи п'ять років тому). Міністр МВС - вічний і непохитний.
Зеленський не зробив жодної дії, яка б означала точку неповернення у стосунках з Росією, ставленню до війни чи методів, припустимих заради миру, про який він не припинив говорити. Наприклад, є законопроект про Національне агентство з питань подолання наслідків агресії Росії, ухвалення якого стало б дійсно рішучим кроком в бік відстоювання національних інтересів України. Або пропозиції по ухваленню такого законодавства, яке б унеможливлювало легалізацію маріонеток окупантів в якості місцевої влади на Донбасі.
Ну і наостанок: для мене в політиці дуже важлива ідеологія та відповідальність політиків за свої обіцянки. Зеленський наобіцяв стільки, що має або публічно вибачитись і визнати брехню, або - піти з політики назавжди. Для мене не може бути компромісів з брехунами і популістами, навіть якщо ситуативно вони зробили щось позитивне. Бо зміна кон'юнктури означатиме і зміну курсу на 180°. Не забувайте про це!
Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам
вхід / реєстрація